-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відгово́рюватися, відгово́рюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгово́рюймося, відгово́рюймось
2 особа відгово́рюйся, відгово́рюйсь відгово́рюйтеся, відгово́рюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгово́рюватимуся, відгово́рюватимусь відгово́рюватимемося, відгово́рюватимемось, відгово́рюватимемся
2 особа відгово́рюватимешся відгово́рюватиметеся, відгово́рюватиметесь
3 особа відгово́рюватиметься відгово́рюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відгово́рююся, відгово́рююсь відгово́рюємося, відгово́рюємось, відгово́рюємся
2 особа відгово́рюєшся відгово́рюєтеся, відгово́рюєтесь
3 особа відгово́рюється відгово́рюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відгово́рюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відгово́рювався, відгово́рювавсь відгово́рювалися, відгово́рювались
жін. р. відгово́рювалася, відгово́рювалась
сер. р. відгово́рювалося, відгово́рювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгово́рювавшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯчим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯрозм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯрозм. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися. Одмовлялась Варка недугою (Марко Вовчок); Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти.. Одмоглася тим, що болить голова (Б. Грінченко); Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (І. Нечуй-Левицький).