-1-
іменник чоловічого роду, істота
(відвідувач) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відві́дач відві́дачі
родовий відві́дача відві́дачів
давальний відві́дачеві, відві́дачу відві́дачам
знахідний відві́дача відві́дачів
орудний відві́дачем відві́дачами
місцевий на/у відві́дачеві, відві́дачу, відві́дачі на/у відві́дачах
кличний відві́дачу відві́дачі

Словник синонімів

ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Ркнижн.,ВІДВІ́ДАЧрідко,ПРИХО́ЖИЙрозм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.