встидливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний встидли́вий встидли́ва встидли́ве встидли́ві
родовий встидли́вого встидли́вої встидли́вого встидли́вих
давальний встидли́вому встидли́вій встидли́вому встидли́вим
знахідний встидли́вий, встидли́вого встидли́ву встидли́ве встидли́ві, встидли́вих
орудний встидли́вим встидли́вою встидли́вим встидли́вими
місцевий на/у встидли́вому, встидли́вім на/у встидли́вій на/у встидли́вому, встидли́вім на/у встидли́вих