вмудрити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | вмудри́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вмудрі́мо, вмудрі́м | |
| 2 особа | вмудри́ | вмудрі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вмудрю́ | вмудримо́, вмудри́м |
| 2 особа | вмудри́ш | вмудрите́ |
| 3 особа | вмудри́ть | вмудря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вмудри́в | вмудри́ли |
| жін.р. | вмудри́ла | |
| сер.р. | вмудри́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вмудри́вши | ||