вмочений 2 значення
-1-
дієприкметник
(занурений)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вмо́чений | вмо́чена | вмо́чене | вмо́чені |
| родовий | вмо́ченого | вмо́ченої | вмо́ченого | вмо́чених |
| давальний | вмо́ченому | вмо́ченій | вмо́ченому | вмо́ченим |
| знахідний | вмо́чений, вмо́ченого | вмо́чену | вмо́чене | вмо́чені, вмо́чених |
| орудний | вмо́ченим | вмо́ченою | вмо́ченим | вмо́ченими |
| місцевий | на/у вмо́ченому, вмо́ченім | на/у вмо́ченій | на/у вмо́ченому, вмо́ченім | на/у вмо́чених |
-2-
дієприкметник
(змочений)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вмо́чений | вмо́чена | вмо́чене | вмо́чені |
| родовий | вмо́ченого | вмо́ченої | вмо́ченого | вмо́чених |
| давальний | вмо́ченому | вмо́ченій | вмо́ченому | вмо́ченим |
| знахідний | вмо́чений, вмо́ченого | вмо́чену | вмо́чене | вмо́чені, вмо́чених |
| орудний | вмо́ченим | вмо́ченою | вмо́ченим | вмо́ченими |
| місцевий | на/у вмо́ченому, вмо́ченім | на/у вмо́ченій | на/у вмо́ченому, вмо́ченім | на/у вмо́чених |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вмо́чений | вмо́чена | вмо́чене | вмо́чені |
| родовий | вмо́ченого | вмо́ченої | вмо́ченого | вмо́чених |
| давальний | вмо́ченому | вмо́ченій | вмо́ченому | вмо́ченим |
| знахідний | вмо́чений, вмо́ченого | вмо́чену | вмо́чене | вмо́чені, вмо́чених |
| орудний | вмо́ченим | вмо́ченою | вмо́ченим | вмо́ченими |
| місцевий | на/у вмо́ченому, вмо́ченім | на/у вмо́ченій | на/у вмо́ченому, вмо́ченім | на/у вмо́чених |