-1-
прикметник
(пов’язаний з виходом; вільний від роботи; початковий; святковий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вихідни́й вихідна́ вихідне́ вихідні́
родовий вихідно́го вихідно́ї вихідно́го вихідни́х
давальний вихідно́му вихідні́й вихідно́му вихідни́м
знахідний вихідни́й, вихідно́го вихідну́ вихідне́ вихідні́, вихідни́х
орудний вихідни́м вихідно́ю вихідни́м вихідни́ми
місцевий на/у вихідно́му, вихідні́м на/у вихідні́й на/у вихідно́му, вихідні́м на/у вихідни́х

Словник синонімів

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо - гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙрозм.;ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙрідше,СВЯТНИ́Йрозм.,ПРАЗНИКО́ВИЙрозм.,СВЯТЕ́ШНИЙдіал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.);ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. - взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч - пов’язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).
ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙкнижн.,ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙкнижн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Йспец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); [Острожин:] Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; - Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).

Словник антонімів

ВХОДИТИ ВИХОДИТИ
1. Ідучи, потрапляти, проникати куди-н., у межі чого-н., у середину чого-н. Іти звідки-н., за межі чого-н., із середини чого-н.
Входити в будинок, в інститут, в квартиру, в клас ~  виходити з будинку, з інституту, із квартири, з класу. Увійти куди-н. ~  вийти звідки-н. через вікно (вікном), через веранду (верандою), через двері (дверима); без труднощів, з труднощами, весело, впевнено, енергійно, зразу, легко, непомітно, несподівано, обережно, рішуче, спокійно, сумно, швидко. Бажати, вирішити, дозволити, запросити, намагатися, просити дозволу, кого-н., хотіти увійтивийти. Увійтивийти, щоб зробити, побачити кого-н., сказати що-н. У середину чого-н. (до класу) увійти ~  із середини чого-н. (з класу) вийти. Увійтивийти з цього боку, з цієї сторони ~  вийти на цей бік, на цю сторону. Увійти зліва, справа ~  вийти наліво, направо. Бажати, намагатися, просити дозволу, хотіти увійтивийти.
Входити і виходити - не переставати ходити.
2. Ставати складовою частиною чого-н., належати. Переставати бути в складі чого-н., вибувати.
Входити до групи, до складу якоїсь організації, до правління, до уряду ~  виходити з групи чого-н., із складу якоїсь організації, з правління, з уряду. Увійти до чого-н. ~  вийти з чого-н. як керівник, як учасник, як член чого-н. (організації, партії).
Входити (увійти) в роль - призвичаюватися до свого становища, до своїх обов’язків ~  виходити (вийти) з ролі - перестати додержуватися певних правил поведінки.
Не тяжко ввійти в підозру, тяжко вийти з неї (М. Стельмах). Він вийшов із складу депутатського корпусу, щоб увійти до урядової коаліції (З газет).
Вхід ~вихід, вхідний ~вихідний, заходити ~виходити, заходження ~вихід

Словник фразеологізмів

відправна́ (вихідна́) то́чка чого і без додатка. Те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось. Формуючи первинний задум, художник знаходить відправну точку свого дослідження, а значить можливість шліфувати твір, ідейно і емоційно його збагачуючи (З журналу); Нова індуктивна естетика мусить прийняти за вихідну точку не поняття краси, а чуття естетичного уподобання (І. Франко).

-2-
іменник чоловічого роду
(день)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вихідни́й вихідна́ вихідне́ вихідні́
родовий вихідно́го вихідно́ї вихідно́го вихідни́х
давальний вихідно́му вихідні́й вихідно́му вихідни́м
знахідний вихідни́й, вихідно́го вихідну́ вихідне́ вихідні́, вихідни́х
орудний вихідни́м вихідно́ю вихідни́м вихідни́ми
місцевий на/у вихідно́му, вихідні́м на/у вихідні́й на/у вихідно́му, вихідні́м на/у вихідни́х

Словник синонімів

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо - гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙрозм.;ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙрідше,СВЯТНИ́Йрозм.,ПРАЗНИКО́ВИЙрозм.,СВЯТЕ́ШНИЙдіал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.);ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. - взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч - пов’язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).
ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙкнижн.,ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙкнижн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Йспец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); [Острожин:] Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; - Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).

Словник антонімів

ВХОДИТИ ВИХОДИТИ
1. Ідучи, потрапляти, проникати куди-н., у межі чого-н., у середину чого-н. Іти звідки-н., за межі чого-н., із середини чого-н.
Входити в будинок, в інститут, в квартиру, в клас ~  виходити з будинку, з інституту, із квартири, з класу. Увійти куди-н. ~  вийти звідки-н. через вікно (вікном), через веранду (верандою), через двері (дверима); без труднощів, з труднощами, весело, впевнено, енергійно, зразу, легко, непомітно, несподівано, обережно, рішуче, спокійно, сумно, швидко. Бажати, вирішити, дозволити, запросити, намагатися, просити дозволу, кого-н., хотіти увійтивийти. Увійтивийти, щоб зробити, побачити кого-н., сказати що-н. У середину чого-н. (до класу) увійти ~  із середини чого-н. (з класу) вийти. Увійтивийти з цього боку, з цієї сторони ~  вийти на цей бік, на цю сторону. Увійти зліва, справа ~  вийти наліво, направо. Бажати, намагатися, просити дозволу, хотіти увійтивийти.
Входити і виходити - не переставати ходити.
2. Ставати складовою частиною чого-н., належати. Переставати бути в складі чого-н., вибувати.
Входити до групи, до складу якоїсь організації, до правління, до уряду ~  виходити з групи чого-н., із складу якоїсь організації, з правління, з уряду. Увійти до чого-н. ~  вийти з чого-н. як керівник, як учасник, як член чого-н. (організації, партії).
Входити (увійти) в роль - призвичаюватися до свого становища, до своїх обов’язків ~  виходити (вийти) з ролі - перестати додержуватися певних правил поведінки.
Не тяжко ввійти в підозру, тяжко вийти з неї (М. Стельмах). Він вийшов із складу депутатського корпусу, щоб увійти до урядової коаліції (З газет).
Вхід ~вихід, вхідний ~вихідний, заходити ~виходити, заходження ~вихід

Словник фразеологізмів

відправна́ (вихідна́) то́чка чого і без додатка. Те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось. Формуючи первинний задум, художник знаходить відправну точку свого дослідження, а значить можливість шліфувати твір, ідейно і емоційно його збагачуючи (З журналу); Нова індуктивна естетика мусить прийняти за вихідну точку не поняття краси, а чуття естетичного уподобання (І. Франко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вихідни́й вихідні́
родовий вихідно́го вихідни́х
давальний вихідно́му вихідни́м
знахідний вихідни́й вихідні́
орудний вихідни́м вихідни́ми
місцевий на/у вихідно́му, вихідні́м на/у вихідни́х
кличний вихідни́й* вихідні́*

Словник синонімів

ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час - не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день - признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); [Крістабель:] Ти так давно не згадував про нього... [Річард:] Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).