вихаркувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | виха́ркувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | виха́ркуймо | |
| 2 особа | виха́ркуй | виха́ркуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виха́ркуватиму | виха́ркуватимемо, виха́ркуватимем |
| 2 особа | виха́ркуватимеш | виха́ркуватимете |
| 3 особа | виха́ркуватиме | виха́ркуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виха́ркую | виха́ркуємо, виха́ркуєм |
| 2 особа | виха́ркуєш | виха́ркуєте |
| 3 особа | виха́ркує | виха́ркують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| виха́ркуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | виха́ркував | виха́ркували |
| жін. р. | виха́ркувала | |
| сер. р. | виха́ркувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| виха́ркувавши | ||