вимуштровуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вимуштро́вуватися, вимуштро́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вимуштро́вуймося, вимуштро́вуймось
2 особа вимуштро́вуйся, вимуштро́вуйсь вимуштро́вуйтеся, вимуштро́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вимуштро́вуватимуся, вимуштро́вуватимусь вимуштро́вуватимемося, вимуштро́вуватимемось, вимуштро́вуватимемся
2 особа вимуштро́вуватимешся вимуштро́вуватиметеся, вимуштро́вуватиметесь
3 особа вимуштро́вуватиметься вимуштро́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вимуштро́вуюся, вимуштро́вуюсь вимуштро́вуємося, вимуштро́вуємось, вимуштро́вуємся
2 особа вимуштро́вуєшся вимуштро́вуєтеся, вимуштро́вуєтесь
3 особа вимуштро́вується вимуштро́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вимуштро́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вимуштро́вувався, вимуштро́вувавсь вимуштро́вувалися, вимуштро́вувались
жін. р. вимуштро́вувалася, вимуштро́вувалась
сер. р. вимуштро́вувалося, вимуштро́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вимуштро́вувавшись