-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив вилю́днювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вилю́днюймо
2 особа вилю́днюй вилю́днюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вилю́днюватиму вилю́днюватимемо, вилю́днюватимем
2 особа вилю́днюватимеш вилю́днюватимете
3 особа вилю́днюватиме вилю́днюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вилю́днюю вилю́днюємо, вилю́днюєм
2 особа вилю́днюєш вилю́днюєте
3 особа вилю́днює вилю́днюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вилю́днюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вилю́днював вилю́днювали
жін. р. вилю́днювала
сер. р. вилю́днювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вилю́днювавши

Словник синонімів

ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати - перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ[ВИПОВНЯ́ТИСЯ]розм.,ВИЛЮ́ДНЮВАТИрозм.,ВІД’ЇДА́ТИСЯрозм. - Док.: попра́витися, підпра́витися, ви́повнитися, ви́людніти, від’ї́стися. Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Ю. Мокрієв); Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (М. Коцюбинський); Під матернім доглядом, піклуванням Ярина скоро одійшла, одужала, виповнилася (К. Гордієнко); Пріська видужала, вилюдніла й вигарніла (М. Рудь); Жив би собі тихим-тихим та спокійним життям. Варила б Настуся гарбузову солодку кашу - від’ївся б... (Ю. Збанацький).

Словник відмінків

Інфінітив вилю́днювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вилю́днюймо
2 особа вилю́днюй вилю́днюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вилю́днюватиму вилю́днюватимемо, вилю́днюватимем
2 особа вилю́днюватимеш вилю́днюватимете
3 особа вилю́днюватиме вилю́днюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вилю́днюю вилю́днюємо, вилю́днюєм
2 особа вилю́днюєш вилю́днюєте
3 особа вилю́днює вилю́днюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вилю́днюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вилю́днював вилю́днювали
жін. р. вилю́днювала
сер. р. вилю́днювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вилю́днювавши

Словник синонімів

ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати - перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ[ВИПОВНЯ́ТИСЯ]розм.,ВИЛЮ́ДНЮВАТИрозм.,ВІД’ЇДА́ТИСЯрозм. - Док.: попра́витися, підпра́витися, ви́повнитися, ви́людніти, від’ї́стися. Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Ю. Мокрієв); Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (М. Коцюбинський); Під матернім доглядом, піклуванням Ярина скоро одійшла, одужала, виповнилася (К. Гордієнко); Пріська видужала, вилюдніла й вигарніла (М. Рудь); Жив би собі тихим-тихим та спокійним життям. Варила б Настуся гарбузову солодку кашу - від’ївся б... (Ю. Збанацький).