викутий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́кутий | ви́кута | ви́куте | ви́куті |
| родовий | ви́кутого | ви́кутої | ви́кутого | ви́кутих |
| давальний | ви́кутому | ви́кутій | ви́кутому | ви́кутим |
| знахідний | ви́кутий | ви́куту | ви́куте | ви́куті |
| орудний | ви́кутим | ви́кутою | ви́кутим | ви́кутими |
| місцевий | на/у ви́кутому, ви́кутім | на/у ви́кутій | на/у ви́кутому, ви́кутім | на/у ви́кутих |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́кутий | ви́кута | ви́куте | ви́куті |
| родовий | ви́кутого | ви́кутої | ви́кутого | ви́кутих |
| давальний | ви́кутому | ви́кутій | ви́кутому | ви́кутим |
| знахідний | ви́кутий | ви́куту | ви́куте | ви́куті |
| орудний | ви́кутим | ви́кутою | ви́кутим | ви́кутими |
| місцевий | на/у ви́кутому, ви́кутім | на/у ви́кутій | на/у ви́кутому, ви́кутім | на/у ви́кутих |