ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИрозм. - Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв [бригадир].. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В. Собко); Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (О. Гончар); Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим (І. Ле).