-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний виде́льце виде́льця
родовий виде́льця виде́лець
давальний виде́льцю виде́льцям
знахідний виде́льце виде́льця
орудний виде́льцем виде́льцями
місцевий на/у виде́льці, виде́льцю на/у виде́льцях
кличний виде́льце* виде́льця*

Словник синонімів

ВИДЕ́ЛКА (знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями), ВИДЕ́ЛЬЦЕрідше, ВИ́ЛКАрозм. рідко.Молодиці почали ставити тарілки, поклали ножі й виделки (І. Нечуй-Левицький); Всі перейшли в столову. Зацокала посуда, ножі, видельця (Олена Пчілка); В салоні пані Олімпії говір, брязкіт вилок та ножів об тарілки (І. Франко).