-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ви́вільнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́вільнімо, ви́вільнім
2 особа ви́вільни ви́вільніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́вільню ви́вільнимо, ви́вільним
2 особа ви́вільниш ви́вільните
3 особа ви́вільнить ви́вільнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́вільнив ви́вільнили
жін.р. ви́вільнила
сер.р. ви́вільнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ви́вільнений
Безособова форма
ви́вільнено
Дієприслівник
ви́вільнивши

Словник синонімів

I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в’язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю),ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИкнижн. (від якоїсь залежності). - Док.: звільни́ти, ви́пустити, відпусти́ти, позба́вити, ви́вільнити, емансипува́ти. Зарплату підвищили. Інші вимоги частково задовольнили. Арештованих згодом звільнили (І. Кулик); Так пані вже каже: - Хочу три рублі, та, може, й за три ще не одпущу (Марко Вовчок); Не позбавляють [жандарми] мене своєї ласкавої опіки (М. Коцюбинський). - Пор. 1. визволя́ти.