вивільнити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ви́вільнити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ви́вільнімо, ви́вільнім | |
2 особа | ви́вільни | ви́вільніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ви́вільню | ви́вільнимо, ви́вільним |
2 особа | ви́вільниш | ви́вільните |
3 особа | ви́вільнить | ви́вільнять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ви́вільнив | ви́вільнили |
жін.р. | ви́вільнила | |
сер.р. | ви́вільнило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ви́вільнений | ||
Безособова форма | ||
ви́вільнено | ||
Дієприслівник | ||
ви́вільнивши |