-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | виві́дач | виві́дачі |
родовий | виві́дача | виві́дачів |
давальний | виві́дачеві, виві́дачу | виві́дачам |
знахідний | виві́дача | виві́дачів |
орудний | виві́дачем | виві́дачами |
місцевий | на/у виві́дачеві, виві́дачу, виві́дачі | на/у виві́дачах |
кличний | виві́дачу | виві́дачі |
Словник синонімів
РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством, працює на іноземну розвідку); ШПИГ розм., ШПИК розм. (поліцейський агент); РЕЗИДЕ́НТ (представник іноземної розвідки, який осів у межах якоїсь держави). Самієв, вислуховуючи розвідника, тут же віддає офіцерам бойові накази (О. Гончар); - Ну, а як у вас із шляхтою? - спитав він по хвилі, зважуючи кожне цехмістрове слово як відомості розвідувача перед боєм (З. Тулуб); [Долон:] Се правда, я піду в непевну путь... та тільки щит розвідачу завада... (Леся Українка); - Ти горлав сьогодні на все поле, що йдеш на той бік. А є ж на світі й зрадники, і шпигуни, вивідачі, підслухачі! (О. Ільченко); В головному штабі дещо знали про армію Наполеона. В цьому була заслуга Чернишова та інших агентів, що сиділи в Парижі, Берліні, Варшаві (П. Кочура); Ми день і ніч стерегли.. Де який диверсант з’явиться, чи шпигун, чи парашутист - всіх побачимо (Ю. Яновський); Моя пам’ять перебирала цілу галерею шпигів, яких я знав у багатьох городах, але не могла згадати, де й коли я бачив цього добродія (М. Коцюбинський); [Михайлов:] В квартирі Трігоні шпики засіли. Вони його самого узяли І засідку зробили (С. Голованівський); Я пізно помітив, що Василь не вірив в Оскара як у кмітливого, з мужнім характером резидента (П. Автомонов).