-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ви́важити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́важмо
2 особа ви́важ ви́важте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́важу ви́важимо, ви́важим
2 особа ви́важиш ви́важите
3 особа ви́важить ви́важать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́важив ви́важили
жін.р. ви́важила
сер.р. ви́важило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ви́важений
Безособова форма
ви́важено
Дієприслівник
ви́важивши

Словник синонімів

ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. - Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг [Давид].. Тихонові зважити його мішки (А. Головко); Почав [меккінець] рахувати шматки срібла, виважуючи їх на долоні (О. Досвітній).
ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо - натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). - Док.: ви́ламати, ви́валити, ви́садити, ви́перти, ви́бити, ви́давити, ви́душити, ви́тиснути, ви́важити. Плечем виламує він раму (М. Стельмах); Я виламав двері, ускочив у хату (І. Нечуй-Левицький); Юхрим, вивалюючи плечем і лобом двері, вилетів з хати (М. Стельмах); Одні влітали в двері, інші висаджували забарикадовані вікна (О. Гончар); Як стусонув в ворота раз, удруге, та так їх з петлями з прогоничем і випер (О. Стороженко); Двері грудьми він вибив, вибіг на площу (М. Бажан); Раптом тріснуло скло.. - Хто це зробив? Штраф! Знову видавили вікно! - гукала кондукторка (П. Автомонов); Видушивши одну шибку в вікні, вони [злодії] всадили нею одного із своїх.. досередини (І. Франко); Вітер вікна витискає (П. Воронько); - Виважила [поліція] двері й веліла забрати мене до шпиталю (І. Франко).
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯрозм., ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗВАЖА́ТИрозм., МУДРУВА́ТИрозм., ОБЧИ́СЛЮВАТИ розм. рідше; ДОДУ́МУВАТИ, ДОМІРКО́ВУВАТИрозм., ДОМИ́СЛЮВАТИрозм. (остаточно, до кінця);ВИВА́ЖУВАТИ, ЗВА́ЖУВАТИ (даючи оцінку фактам, деталям і т. ін.); ПЕРЕЖО́ВУВАТИрозм. (знову, багато разів обдумувати). - Док.: обду́мати, проду́мати, обміркува́ти, поміркува́ти, розміркува́ти, обми́слити, обмізкува́ти, розду́мати, розсуди́ти, примі́ритися, приці́литися, розва́жити, помудрува́ти, обчи́слити, обревізува́тирідшедоду́мати, доміркува́ти, доми́слити, ви́важити, зва́жити, пережува́ти. Одна потіха, що, гуляючи, обдумую дещо, а в негоду кілком сиджу за столом (М. Коцюбинський); Василь Іванович, напевно, все вже продумав з погляду стратегії (А. Головко); А Цітерея тим часом новий обмірковує задум (М. Зеров); Цар слова її [цариці] обмислив, В думці все як слід обчислив, І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок); Навмисне замкнув [двері Федір] зсередини, аби побути на самоті, обмізкувати все (Є. Куртяк); Помирившись з Яковом, вона тепер роздумує, як би то помирить його ще з свекром (Панас Мирний); Спершу треба розсудити, а тоді робити (прислів’я); - Там [на шахті] уже кілька комісій побувало, все приміряються, як ліпше загнуздати пливуна, - неохоче пояснював Остап (М. Ю. Тарновський); - Довго я мудрував, де б мені.. достати той пачпорт [паспорт] (О. Бодянський); Меккінець подумав трохи і закінчив: - Я сказав усе. За тобою слово. Можеш його зараз мені не говорити, а добре доміркувати (О. Досвітній); Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть - моє, твоє... А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе (М. Рильський); Він думав усю дорогу, виважував, пригадував (Ю. Мушкетик); Ревно стежила вона [Евеліна] за Бальзаком. Вивчала кожний крок, зважувала кожний вислів (Н. Рибак); Саїд знов спинився й довго пережовував сказане (І. Ле). - Пор. 1. ду́мати.
ПІДНІМА́ТИ (переміщати знизу вгору, на вище місце, на вищий рівень), ПІДІЙМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ПІДВО́ДИТИ, ЗВО́ДИТИ[ІЗВО́ДИТИрідко], ЗДІЙМА́ТИ, ЗНІМА́ТИ[ІЗНІМА́ТИрідко], ЗНО́СИТИрозм.;ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ], ВИТЯГА́ТИ[ВИТЯ́ГУВАТИ], ПІДВА́ЖУВАТИ (застосовуючи силу); ЗАВДАВА́ТИрозм. (тягар, ношу на плечі, спину); ВИВА́ЖУВАТИ[ВИВАЖА́ТИ]розм. (за допомогою важеля, підойми). - Док.: підня́ти, підійня́ти, піднести́, підвести́, звести́[ізвести́], здійня́ти, зня́ти[ізня́ти], знести́, підтягну́ти[підтягти́], ви́тягнути[ви́тягти], підва́жити, завда́ти, ви́важити. Думка її повернулась до листа. Марта підняла його й роздивлялась, не читаючи (В. Підмогильний); Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать (Леся Українка); Звелася длань Господня і кетяг піднесла, де зорі Великодні - ні ліку, ні числа (В. Стус); З останньої сили Марія підвела хрест, поставила його вертикально (В. Яворівський); Маршалківська сторожа повільно зводила міст (З. Тулуб); Там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж (М. Коцюбинський); Скільки-то разів йому снилося, що зніма його щось у воздухи з птицями, що падає він і розбивається (Марко Вовчок); Шаблю на друга зніс побратим (А. Малишко); Опришка підтягають зашморгом на кільканадцять цалів понад землю (Лесь Мартович); Македон пішов з дідом до криниці, витягнув відро води (А. Шиян); Вночі вони підважили камінь, і Дорофтей спустився в пивницю (казка); Поцілуйко стягує з воза мішок з мукою, завдає собі на плечі (М. Стельмах).

Словник відмінків

Інфінітив ви́важити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́важмо
2 особа ви́важ ви́важте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́важу ви́важимо, ви́важим
2 особа ви́важиш ви́важите
3 особа ви́важить ви́важать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́важив ви́важили
жін.р. ви́важила
сер.р. ви́важило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ви́важений
Безособова форма
ви́важено
Дієприслівник
ви́важивши

Словник синонімів

ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. - Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг [Давид].. Тихонові зважити його мішки (А. Головко); Почав [меккінець] рахувати шматки срібла, виважуючи їх на долоні (О. Досвітній).
ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо - натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). - Док.: ви́ламати, ви́валити, ви́садити, ви́перти, ви́бити, ви́давити, ви́душити, ви́тиснути, ви́важити. Плечем виламує він раму (М. Стельмах); Я виламав двері, ускочив у хату (І. Нечуй-Левицький); Юхрим, вивалюючи плечем і лобом двері, вилетів з хати (М. Стельмах); Одні влітали в двері, інші висаджували забарикадовані вікна (О. Гончар); Як стусонув в ворота раз, удруге, та так їх з петлями з прогоничем і випер (О. Стороженко); Двері грудьми він вибив, вибіг на площу (М. Бажан); Раптом тріснуло скло.. - Хто це зробив? Штраф! Знову видавили вікно! - гукала кондукторка (П. Автомонов); Видушивши одну шибку в вікні, вони [злодії] всадили нею одного із своїх.. досередини (І. Франко); Вітер вікна витискає (П. Воронько); - Виважила [поліція] двері й веліла забрати мене до шпиталю (І. Франко).
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯрозм., ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗВАЖА́ТИрозм., МУДРУВА́ТИрозм., ОБЧИ́СЛЮВАТИ розм. рідше; ДОДУ́МУВАТИ, ДОМІРКО́ВУВАТИрозм., ДОМИ́СЛЮВАТИрозм. (остаточно, до кінця);ВИВА́ЖУВАТИ, ЗВА́ЖУВАТИ (даючи оцінку фактам, деталям і т. ін.); ПЕРЕЖО́ВУВАТИрозм. (знову, багато разів обдумувати). - Док.: обду́мати, проду́мати, обміркува́ти, поміркува́ти, розміркува́ти, обми́слити, обмізкува́ти, розду́мати, розсуди́ти, примі́ритися, приці́литися, розва́жити, помудрува́ти, обчи́слити, обревізува́тирідшедоду́мати, доміркува́ти, доми́слити, ви́важити, зва́жити, пережува́ти. Одна потіха, що, гуляючи, обдумую дещо, а в негоду кілком сиджу за столом (М. Коцюбинський); Василь Іванович, напевно, все вже продумав з погляду стратегії (А. Головко); А Цітерея тим часом новий обмірковує задум (М. Зеров); Цар слова її [цариці] обмислив, В думці все як слід обчислив, І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок); Навмисне замкнув [двері Федір] зсередини, аби побути на самоті, обмізкувати все (Є. Куртяк); Помирившись з Яковом, вона тепер роздумує, як би то помирить його ще з свекром (Панас Мирний); Спершу треба розсудити, а тоді робити (прислів’я); - Там [на шахті] уже кілька комісій побувало, все приміряються, як ліпше загнуздати пливуна, - неохоче пояснював Остап (М. Ю. Тарновський); - Довго я мудрував, де б мені.. достати той пачпорт [паспорт] (О. Бодянський); Меккінець подумав трохи і закінчив: - Я сказав усе. За тобою слово. Можеш його зараз мені не говорити, а добре доміркувати (О. Досвітній); Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть - моє, твоє... А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе (М. Рильський); Він думав усю дорогу, виважував, пригадував (Ю. Мушкетик); Ревно стежила вона [Евеліна] за Бальзаком. Вивчала кожний крок, зважувала кожний вислів (Н. Рибак); Саїд знов спинився й довго пережовував сказане (І. Ле). - Пор. 1. ду́мати.
ПІДНІМА́ТИ (переміщати знизу вгору, на вище місце, на вищий рівень), ПІДІЙМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ПІДВО́ДИТИ, ЗВО́ДИТИ[ІЗВО́ДИТИрідко], ЗДІЙМА́ТИ, ЗНІМА́ТИ[ІЗНІМА́ТИрідко], ЗНО́СИТИрозм.;ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ], ВИТЯГА́ТИ[ВИТЯ́ГУВАТИ], ПІДВА́ЖУВАТИ (застосовуючи силу); ЗАВДАВА́ТИрозм. (тягар, ношу на плечі, спину); ВИВА́ЖУВАТИ[ВИВАЖА́ТИ]розм. (за допомогою важеля, підойми). - Док.: підня́ти, підійня́ти, піднести́, підвести́, звести́[ізвести́], здійня́ти, зня́ти[ізня́ти], знести́, підтягну́ти[підтягти́], ви́тягнути[ви́тягти], підва́жити, завда́ти, ви́важити. Думка її повернулась до листа. Марта підняла його й роздивлялась, не читаючи (В. Підмогильний); Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать (Леся Українка); Звелася длань Господня і кетяг піднесла, де зорі Великодні - ні ліку, ні числа (В. Стус); З останньої сили Марія підвела хрест, поставила його вертикально (В. Яворівський); Маршалківська сторожа повільно зводила міст (З. Тулуб); Там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж (М. Коцюбинський); Скільки-то разів йому снилося, що зніма його щось у воздухи з птицями, що падає він і розбивається (Марко Вовчок); Шаблю на друга зніс побратим (А. Малишко); Опришка підтягають зашморгом на кільканадцять цалів понад землю (Лесь Мартович); Македон пішов з дідом до криниці, витягнув відро води (А. Шиян); Вночі вони підважили камінь, і Дорофтей спустився в пивницю (казка); Поцілуйко стягує з воза мішок з мукою, завдає собі на плечі (М. Стельмах).