-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ви́бух ви́бухи
родовий ви́буху ви́бухів
давальний ви́буху, ви́бухові ви́бухам
знахідний ви́бух ви́бухи
орудний ви́бухом ви́бухами
місцевий на/у ви́буху на/у ви́бухах
кличний ви́буху* ви́бухи*

Словник синонімів

ВИ́БУХ (раптове рознесення на частини, осколки бомби, міни, снаряда тощо), РОЗРИ́В. Чотири важкі вибухи піднімають землю й людей (О. Довженко); Десь далі глухо струшували повітрям бомбові розриви (В. Козаченко).
ВИ́БУХлінгв. (раптовий вихід струменя повітря при розкритті зімкнутих органів мовлення під час вимовляння звуків), ЕКСПЛО́ЗІЯлінгв.Гортанний вибух - звук мови, що твориться в гортані внаслідок повного змикання голосових зв’язок (з наукової літератури); Експлозія - остання, третя фаза артикуляції змичних приголосних (з наукової літератури).
СПА́ЛАХчого (раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою і т. ін.), ВИ́БУХ, ПОРИ́В, ПО́ЛУМ’Я, НА́ПАД, ПРИ́СТУП. Збудження, викликане недавнім спалахом надії, затухало (Н. Тихий); Шабанов замовк.. Він чекав відповідного вибуху обурення і протесту (О. Довженко); Зосередженість і пориви лихого запалу заслоняли від стороннього ока м’якість доброї.. вдачі (М. Стельмах); Помітивши Лукію чи, може, відчувши полум’я її гніву, яке вона внесла до кімнати з собою, Яцуба обертається (О. Гончар). - Пор. 1. при́ступ.