-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив вибрі́хуватися, вибрі́хуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вибрі́хуймося, вибрі́хуймось
2 особа вибрі́хуйся, вибрі́хуйсь вибрі́хуйтеся, вибрі́хуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вибрі́хуватимуся, вибрі́хуватимусь вибрі́хуватимемося, вибрі́хуватимемось, вибрі́хуватимемся
2 особа вибрі́хуватимешся вибрі́хуватиметеся, вибрі́хуватиметесь
3 особа вибрі́хуватиметься вибрі́хуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вибрі́хуюся, вибрі́хуюсь вибрі́хуємося, вибрі́хуємось, вибрі́хуємся
2 особа вибрі́хуєшся вибрі́хуєтеся, вибрі́хуєтесь
3 особа вибрі́хується вибрі́хуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вибрі́хуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вибрі́хувався, вибрі́хувавсь вибрі́хувалися, вибрі́хувались
жін. р. вибрі́хувалася, вибрі́хувалась
сер. р. вибрі́хувалося, вибрі́хувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вибрі́хувавшись

Словник синонімів

ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи), ВИВЕРТА́ТИСЯ, ВИПЛУ́ТУВАТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИрідко,ВИСКОВЗА́ТИрідко,ВИБРІ́ХУВАТИСЯрозм.,ВИДРЯ́ПУВАТИСЯрозм.,ВІДКАРА́СКУВАТИСЯвід кого-чого, розм. - Док.: ви́крутитися, ви́вертітися, ви́плутатися, ви́слизнути, ви́скочити, ви́сковзнути, ви́брехатися, ви́дряпатися, відкара́скатися. Завжди такий непримиренний до брехні й крутійства, він сам тепер викручується брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); На всі лади вивертався Каленик перед Гулькою, шукав найкращого тону для розмови (М. Ю. Тарновський); [Храпко:] То Печариця бреше; то він, щоб самому виплутатись, мене вплутує (Панас Мирний); - Молодець ти хоч куди, Завжди вислизнеш з біди! (Л. Первомайський); Як Чіпку випустили з чорної, Грицько перший приніс Христі звістку, що, мов, викрутився харцизяка, вибрехався! (Панас Мирний); Усе ж дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич); - У квітні ж не виконали [плану], у травні теж, а в червні кричали "аврал" і ледве вискочили (А. Хижняк); Я відчував, що кажу дурниці, але треба було щось казати, щоб відкараскатись від неї (О. Досвітній).