-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вибача́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вибача́ймо
2 особа вибача́й вибача́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вибача́тиму вибача́тимемо, вибача́тимем
2 особа вибача́тимеш вибача́тимете
3 особа вибача́тиме вибача́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вибача́ю вибача́ємо, вибача́єм
2 особа вибача́єш вибача́єте
3 особа вибача́є вибача́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вибача́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вибача́в вибача́ли
жін. р. вибача́ла
сер. р. вибача́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вибача́вши

Словник синонімів

ВИБАЧА́ТИкому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИрозм. - Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Вибачайте мені, що на Ваш лист приходиться одписуватись тільки сьогодні (Панас Мирний); - Пробачте нам на слові, - вклонився чемно їм Підкова (В. Сосюра); Народ ніколи не прощає поганим художникам (О. Довженко); Сей [Бурунда] ніколи не дарує нам загибелі свойого війська (І. Франко).
ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИрідше,ВИПРАВЛЯ́ТИрідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИрідше,ОПРАВЛЯ́ТИзаст., ПРАВДИ́ТИдіал.; ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОБІЛЯ́ТИ (визнавати невинним, приховуючи провину). - Док.: ви́правдати, оправда́ти, ви́бачити, ви́правити, усправедли́вити, опра́вити, ви́городити, ви́білити, обіли́ти. [Олекса:] - Що вона стріляє? - Коршаків, кібців, - мовби виправдовувала [Оксана] сестру за рушницю (Ю. Мушкетик); - Але ж Дарка Зоні перша не зачіпала, - тихенько і немов не Дарку, а себе виправдуючи, сказала Юзя (Леся Українка); - Сватати не будеш?.. - Таки не буду, - погоджується Левко й починає оправдувати себе (М. Стельмах); - Перше я вмів тільки ненавидіти людей, - тепер.. навчився вибачати їх вину темнотою їх (М. Коцюбинський); Коноводам, як вони потрапляли до тюрми, треба було таких свідків, щоб виправляли їх (Б. Грінченко); Згодом той грабунок [Софії Київської] пробувано усправедливити гарячим бажанням Боголюбського зосередити найбільші святощі в засновуваній ним столиці Володимирі (П. Загребельний); - Поодбираю в нього все, налякавши, що на поселеніє [поселення] піде, як піддасться, то й оправлю його; коли ж заспорить, то не викрутиться. Туди йому й дорога (Г. Квітка-Основ’яненко); Чоловіка виниш, а жінку правдиш (Словник Б. Грінченка); [Вояки:] Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? (Леся Українка); Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілювати себе коштом тієї дівчини (Ірина Вільде); Характерним для сучасних комуністів є намагання обілити комунізм (з газети).
ПЕРЕПРО́ШУЮ (формула вибачення), ВИ́БАЧ, ПРОБА́Ч, ПРО́ШУ (ПРОХА́Ю) ВИ́БАЧИТИ (ПРОБА́ЧИТИ, ВИ́БАЧЕННЯ, ПРОБА́ЧЕННЯ), ВИБАЧА́Йрозм.,ПРОБАЧА́Йрозм.,ЗА ПЕРЕПРО́ШЕННЯМдіал.,ПЕРЕПРОША́Юдіал.,ПАРДО́Нзаст., жарт.Страж тамтешнього порядку одразу здогадався, що перед ним гість, зняв чемно кашкета й вибачився: перепрошую (О. Гончар); - Я не знав, що ти така образлива. Ну, вибач (Панас Мирний); [Мічурін:] Вибачте, спізнився (О. Довженко); [Фаон:] Я засмутив тебе?Пробач, кохана (Леся Українка); - Ну що ж?Пробачте нам на слові, - вклонився чемно їм Підкова (В. Сосюра); Прошу вибачити, що пишу коротко (М. Коцюбинський); - А тепер прошу пробачити мені. Я таки справді не хочу запізнитись (А. Головко); [Меценат:] Я прошу в вас вибачення, що вас частую отаким злиденством (Леся Українка); [Таня:] О, прошу пробачення. Я, здається, знову увійшла невчасно (В. Собко); Уклінно прохаю вибачити, що так рідко писав до Вас, та в мене тепер так мало вільного часу (М. Коцюбинський); [Любов:] Вибачай, я тебе перебила (Леся Українка); - То це ви? А я й не впізнав спочатку! Ну, вибачайте... (Є. Гуцало); - Коли прим’яв тебе, Якове, трохи, пробачай (М. Стельмах); Їсти-пити є що і в чім сходити - якого ж їй ще, за перепрошенням, дідька треба (Г. Хоткевич); [Жандарм:] Перепрошаю, що в таку пізню годину непрошений до вашої хати набиваюся (І. Франко); - Пардон, - сказав молодший, - можна відчинити кватирку?.. (Ю. Яновський).