-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ви́бавити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́бавмо
2 особа ви́бав ви́бавте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́бавлю ви́бавимо, ви́бавим
2 особа ви́бавиш ви́бавите
3 особа ви́бавить ви́бавлять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́бавив ви́бавили
жін.р. ви́бавила
сер.р. ви́бавило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ви́бавивши

Словник синонімів

ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИрідше,ВИВО́ЗИТИрозм. - Док.: ви́ручити, врятува́ти[урятува́ти], ви́рятувати, зарятува́ти, ви́зволити, ви́бавити, ви́плутати, ви́везти. Товариші душі в йому не чули. Коли ж лучалося яке лихо, вони завжди гуртом його виручали (Панас Мирний); В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує [Черевань] й визволить (П. Куліш); Запорожці.. співали про те, як вони побратима з неволі урятували (М. Нагнибіда); Розмова з папою мала вибавити Євпраксію, визволити (П. Загребельний); Не раз виплутував [прокурор] грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); - Не раз тебе з біди вивозив (М. Стельмах).

Словник відмінків

Інфінітив ви́бавити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́бавмо
2 особа ви́бав ви́бавте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́бавлю ви́бавимо, ви́бавим
2 особа ви́бавиш ви́бавите
3 особа ви́бавить ви́бавлять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́бавив ви́бавили
жін.р. ви́бавила
сер.р. ви́бавило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ви́бавивши

Словник синонімів

ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИрідше,ВИВО́ЗИТИрозм. - Док.: ви́ручити, врятува́ти[урятува́ти], ви́рятувати, зарятува́ти, ви́зволити, ви́бавити, ви́плутати, ви́везти. Товариші душі в йому не чули. Коли ж лучалося яке лихо, вони завжди гуртом його виручали (Панас Мирний); В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує [Черевань] й визволить (П. Куліш); Запорожці.. співали про те, як вони побратима з неволі урятували (М. Нагнибіда); Розмова з папою мала вибавити Євпраксію, визволити (П. Загребельний); Не раз виплутував [прокурор] грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); - Не раз тебе з біди вивозив (М. Стельмах).