-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник фразеологізмів

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́). 1. Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар); Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи, може, дев’ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська).

2. Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич); Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай .. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний); Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко).

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський).

2. Неприємно нагадувати про себе. Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко).

3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович).

4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́). 1. Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар); Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи, може, дев’ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська).

2. Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич); Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай .. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний); Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко).

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський).

2. Неприємно нагадувати про себе. Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко).

3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович).

4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́). 1. Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар); Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи, може, дев’ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська).

2. Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич); Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай .. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний); Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко).

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський).

2. Неприємно нагадувати про себе. Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко).

3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович).

4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́). 1. Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар); Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи, може, дев’ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська).

2. Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич); Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай .. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний); Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко).

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський).

2. Неприємно нагадувати про себе. Сам [коваль] був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко).

3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди [завжди] їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його [панотця] тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович).

4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка [одягу] придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що. Не показувати, не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб); Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин); Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний); Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле).