-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ве́тхий ве́тха ве́тхе ве́тхі
родовий ве́тхого ве́тхої ве́тхого ве́тхих
давальний ве́тхому ве́тхій ве́тхому ве́тхим
знахідний ве́тхий ве́тху ве́тхе ве́тхі
орудний ве́тхим ве́тхою ве́тхим ве́тхими
місцевий на/у ве́тхому, ве́тхім на/у ве́тхій на/у ве́тхому, ве́тхім на/у ве́тхих

Словник синонімів

СТАРИ́Й[СТАРпоет., фольк.] (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙрозм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙрозм., ПРЕСТАРИ́Йрозм., ДІДИ́ЗНИЙзаст., ПРЕСТАРІ́ЛИЙ рідше (який дожив до глибокої старості); ВЕ́ТХИЙ, ДРЯ́ХЛИЙ (дуже старий і немічний). У човні сиділо троє: старий сивий рибалка і двоє юнаків (Ю. Смолич); Я жив на хуторі.. Я стар був, немощен (Т. Шевченко); Я попросив у якоїсь похилої вже тітусі гілку бузку (Ю. Мокрієв); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник, - він і тепер працює в їхньому будинку, - перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський); Любила [Маруся] в ті дні говорити зі статечними ґаздинями, древніми дідами (Г. Хоткевич); Розступилася земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (О. Стороженко); Господар, ветхий дідок, шмигнув у хатину, швидко закривши за собою двері (Григорій Тютюнник).
СТАРИ́Й (про речі, предмети - який давно зроблений і втратив свої попередні якості), ДА́ВНІЙ, ВЕ́ТХИЙ, ДАВНІ́ШНІЙ розм., ДРЕ́ВНІЙ підсил. розм.Старі трухляві копили зламались (М. Коцюбинський); Стара хата вже осіла, увійшла в землю (І. Нечуй-Левицький); Оглядав [Олекса] ветхе зерносховище і дивувався нехазяйновитості (Ю. Мушкетик); Схопивсь чоловічина з воза, - якийсь одноосібник, може, та й то захудалий - віз древній, на ньому рубель і сидить жінка (А. Головко).
СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо - який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Йрозм. (зовсім неміцний, поганий); ПІДТО́ПТАНИЙрозм. (про взуття). І одежа, хоч про свято, була як у людей, та й у будень не висіло та не бовталось старе гноття (Панас Мирний); - П’ять злотих, не більше.. Штани вже ношені (Д. Бедзик); Убрання на Лящеві було потерте, засмальцьоване (І. Нечуй-Левицький); За рулем сидів молодий морячок у виношеній тільняшці (Ю. Збанацький); Обережно знімає з себе піджак, що ледве купи тримається, такий він проношений та проштопаний (Ірина Вільде); Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм (М. Томчаній); У благім пальті він, мабуть, дуже змерз (А. Головко); Поганенька одежина, підтоптані і покривлені черевики (В. Еллан).