-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив веселі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   веселі́ймо
2 особа веселі́й веселі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа веселі́тиму веселі́тимемо, веселі́тимем
2 особа веселі́тимеш веселі́тимете
3 особа веселі́тиме веселі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа веселі́ю веселі́ємо, веселі́єм
2 особа веселі́єш веселі́єте
3 особа веселі́є веселі́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
веселі́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. веселі́в веселі́ли
жін. р. веселі́ла
сер. р. веселі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
веселі́вши

Словник синонімів

ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим); РОЗ’ЯСНЯ́ТИСЯдіал.,РОЗ’Я́СНЮВАТИСЯдіал. (ставати веселішим, привітнішим - про обличчя). - Док.: повеселі́ти, звеселі́ти, розвесели́тися, повеселі́шати, звеселі́шати, звесели́тися, проясни́тися, проясні́ти, розпого́дитися, розхму́ритисярозм.роз’ясни́тися. А гарна вдова веселіє, що загублене знайшла (Марко Вовчок); Як пройшов [Максим] усю азбуку, аж повеселів (Панас Мирний); Шинкар.. розвеселився і жарти підняв (Марко Вовчок); І зажурився старшина... Та згодом звеселів (М. Нагнибіда); Ліна жвавішає біля подруги, веселішає (О. Гончар); [Доля:] Не плач, Старче, не журися, Глянь на мене, звеселися (Л. Глібов); Захар прояснюється, виголене.. лице веселіє (К. Гордієнко); Усі підняли голови, проясніли (С. Васильченко); Їй легше, коли дивиться на нього, як його чоло розпогоджується (А. Крушельницький); Мажарин.. шепнув Славі на вухо: - Розхмурився (Ірина Вільде); Вона в розмові усміхалася раз по раз, причім її лице роз’яснювалося (О. Кобилянська).

Словник відмінків

Інфінітив веселі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   веселі́ймо
2 особа веселі́й веселі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа веселі́тиму веселі́тимемо, веселі́тимем
2 особа веселі́тимеш веселі́тимете
3 особа веселі́тиме веселі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа веселі́ю веселі́ємо, веселі́єм
2 особа веселі́єш веселі́єте
3 особа веселі́є веселі́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
веселі́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. веселі́в веселі́ли
жін. р. веселі́ла
сер. р. веселі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
веселі́вши

Словник синонімів

ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим); РОЗ’ЯСНЯ́ТИСЯдіал.,РОЗ’Я́СНЮВАТИСЯдіал. (ставати веселішим, привітнішим - про обличчя). - Док.: повеселі́ти, звеселі́ти, розвесели́тися, повеселі́шати, звеселі́шати, звесели́тися, проясни́тися, проясні́ти, розпого́дитися, розхму́ритисярозм.роз’ясни́тися. А гарна вдова веселіє, що загублене знайшла (Марко Вовчок); Як пройшов [Максим] усю азбуку, аж повеселів (Панас Мирний); Шинкар.. розвеселився і жарти підняв (Марко Вовчок); І зажурився старшина... Та згодом звеселів (М. Нагнибіда); Ліна жвавішає біля подруги, веселішає (О. Гончар); [Доля:] Не плач, Старче, не журися, Глянь на мене, звеселися (Л. Глібов); Захар прояснюється, виголене.. лице веселіє (К. Гордієнко); Усі підняли голови, проясніли (С. Васильченко); Їй легше, коли дивиться на нього, як його чоло розпогоджується (А. Крушельницький); Мажарин.. шепнув Славі на вухо: - Розхмурився (Ірина Вільде); Вона в розмові усміхалася раз по раз, причім її лице роз’яснювалося (О. Кобилянська).