-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | вередни́ця | вередни́ці |
родовий | вередни́ці | вередни́ць |
давальний | вередни́ці | вередни́цям |
знахідний | вередни́цю | вередни́ць |
орудний | вередни́цею | вередни́цями |
місцевий | на/у вередни́ці | на/у вередни́цях |
кличний | вередни́це | вередни́ці |
Словник синонімів
ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КАПРИЗУ́ХА розм., КОВЕРЗУ́ХА розм., КОМИЗА́ розм. Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок); Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко); Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться (Марко Вовчок); Та й стала [Орина] такою вариводою, що й Окуня інколи обсідали сумніви: а може, це таки його дочка (М. Стельмах); Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже.. насточортіло.. бичуватися з гемонською капризулею (І. Волошин); Ковалева мама.. так настрахала її, що коверзуха заверещала зовсім несамовито (О. Ільченко).