вельможний 1 значення

-1-
прикметник
[іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вельмо́жний вельмо́жна вельмо́жне вельмо́жні
родовий вельмо́жного вельмо́жної вельмо́жного вельмо́жних
давальний вельмо́жному вельмо́жній вельмо́жному вельмо́жним
знахідний вельмо́жного, вельмо́жний вельмо́жну вельмо́жне вельмо́жних, вельмо́жні
орудний вельмо́жним вельмо́жною вельмо́жним вельмо́жними
місцевий на/у вельмо́жному, вельмо́жнім на/у вельмо́жній на/у вельмо́жному, вельмо́жнім на/у вельмо́жних

Словник синонімів

ВЕЛЬМО́ЖА (у феодальних і буржуазних країнах - знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду), МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ, САНО́ВНИКзаст.Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож (І. Котляревський); Можновладців упізнавали не по їхньому багатству, а насамперед по силі, якою оточувалися (П. Загребельний); Далі від шляху.. оселилось простацтво; Тут же, при самій дорозі, здіймаються лари вельможних (М. Зеров); На всі спроби царських сановників затягнути його в свій табір - наш філософ [Сковорода] відповідав..: "Ваше превосходительство, ми з вами незнайомі" (П. Тичина).
ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙзаст.,ГОНОРО́ВИЙзаст.,МОСТИ́ВИЙзаст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙзаст.,ВЕЛИКОМО́ЖНИЙзаст. (знатний, багатий, який має значну владу); ДВОРЯ́НСЬКИЙ, ШЛЯХЕ́ТНИЙ, ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ (який належить до дворянства, до шляхти); СПИНКОВИ́Йіз сл. панство, дворянство, заст. (спадковий). Вихованки стояли в їдальні, .. благоговійно і боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко); Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко); [Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка); - Що ж - вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім’ї (Леся Українка); А панночка й голову задерла, виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (О. Довженко); - Та от бач, полюбив молодець дівчину, ну і дівчина не від того. Молодець не нашого міщанського роду - син нашого війта, а дівчина, бач, роду шляхетського (П. Куліш); Спинкове панство.