-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний велемо́вний велемо́вна велемо́вне велемо́вні
родовий велемо́вного велемо́вної велемо́вного велемо́вних
давальний велемо́вному велемо́вній велемо́вному велемо́вним
знахідний велемо́вного, велемо́вний велемо́вну велемо́вне велемо́вних, велемо́вні
орудний велемо́вним велемо́вною велемо́вним велемо́вними
місцевий на/у велемо́вному, велемо́внім на/у велемо́вній на/у велемо́вному, велемо́внім на/у велемо́вних

Словник синонімів

БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙрідше,ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙзаст., ірон.,ШИРОКОМО́ВНИЙрідше,ВЕЛИКОМО́ВНИЙрідше.Він ніколи не був багатомовним з своєю жінкою і все життя відбивався упертим мовчанням від її їдкої лайки (О. Копиленко); Ми знали, що повинен і чого не повинен знати велемовний лікар (І. Кулик); Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців (Н. Рибак). - Пор. балаку́чий.
БАГАТОСЛІ́ВНИЙ (про розповідь і т. ін. - який містить у собі багато зайвого), ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ШИРОКОМО́ВНИЙрідше,ПРОСТОРІ́КУВАТИЙрозм.Розмова не в’язалася, одначе теплою була і багатослівною (Д. Міщенко); Але ніщо - ні гордих маршів звуки, Ні велемовних тостів перегуки - Не скаже так про наших днів діла, Як прості й чесні роботящі руки (В. Бичко); В її просторікуватому оповіданні наче відгомін ішов із далеких.. часів (Ганна Барвінок). - Пор. 1. пишномо́вний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний велемо́вний велемо́вна велемо́вне велемо́вні
родовий велемо́вного велемо́вної велемо́вного велемо́вних
давальний велемо́вному велемо́вній велемо́вному велемо́вним
знахідний велемо́вного, велемо́вний велемо́вну велемо́вне велемо́вних, велемо́вні
орудний велемо́вним велемо́вною велемо́вним велемо́вними
місцевий на/у велемо́вному, велемо́внім на/у велемо́вній на/у велемо́вному, велемо́внім на/у велемо́вних

Словник синонімів

БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙрідше,ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙзаст., ірон.,ШИРОКОМО́ВНИЙрідше,ВЕЛИКОМО́ВНИЙрідше.Він ніколи не був багатомовним з своєю жінкою і все життя відбивався упертим мовчанням від її їдкої лайки (О. Копиленко); Ми знали, що повинен і чого не повинен знати велемовний лікар (І. Кулик); Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців (Н. Рибак). - Пор. балаку́чий.
БАГАТОСЛІ́ВНИЙ (про розповідь і т. ін. - який містить у собі багато зайвого), ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ШИРОКОМО́ВНИЙрідше,ПРОСТОРІ́КУВАТИЙрозм.Розмова не в’язалася, одначе теплою була і багатослівною (Д. Міщенко); Але ніщо - ні гордих маршів звуки, Ні велемовних тостів перегуки - Не скаже так про наших днів діла, Як прості й чесні роботящі руки (В. Бичко); В її просторікуватому оповіданні наче відгомін ішов із далеких.. часів (Ганна Барвінок). - Пор. 1. пишномо́вний.