велелюбний 1 значення

-1-
прикметник
[книжн.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний велелю́бний велелю́бна велелю́бне велелю́бні
родовий велелю́бного велелю́бної велелю́бного велелю́бних
давальний велелю́бному велелю́бній велелю́бному велелю́бним
знахідний велелю́бний, велелю́бного велелю́бну велелю́бне велелю́бні, велелю́бних
орудний велелю́бним велелю́бною велелю́бним велелю́бними
місцевий на/у велелю́бному, велелю́бнім на/у велелю́бній на/у велелю́бному, велелю́бнім на/у велелю́бних