вдумуватися 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | вду́муватися, вду́муватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вду́муймося, вду́муймось | |
2 особа | вду́муйся, вду́муйсь | вду́муйтеся, вду́муйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вду́муватимуся, вду́муватимусь | вду́муватимемося, вду́муватимемось, вду́муватимемся |
2 особа | вду́муватимешся | вду́муватиметеся, вду́муватиметесь |
3 особа | вду́муватиметься | вду́муватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вду́муюся, вду́муюсь | вду́муємося, вду́муємось, вду́муємся |
2 особа | вду́муєшся | вду́муєтеся, вду́муєтесь |
3 особа | вду́мується | вду́муються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вду́муючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вду́мувався, вду́мувавсь | вду́мувалися, вду́мувались |
жін. р. | вду́мувалася, вду́мувалась | |
сер. р. | вду́мувалося, вду́мувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вду́мувавшись |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | вду́муватися, вду́муватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вду́муймося, вду́муймось | |
2 особа | вду́муйся, вду́муйсь | вду́муйтеся, вду́муйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вду́муватимуся, вду́муватимусь | вду́муватимемося, вду́муватимемось, вду́муватимемся |
2 особа | вду́муватимешся | вду́муватиметеся, вду́муватиметесь |
3 особа | вду́муватиметься | вду́муватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вду́муюся, вду́муюсь | вду́муємося, вду́муємось, вду́муємся |
2 особа | вду́муєшся | вду́муєтеся, вду́муєтесь |
3 особа | вду́мується | вду́муються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вду́муючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вду́мувався, вду́мувавсь | вду́мувалися, вду́мувались |
жін. р. | вду́мувалася, вду́мувалась | |
сер. р. | вду́мувалося, вду́мувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вду́мувавшись |