-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вду́матися, вду́матись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вду́маймося, вду́маймось
2 особа вду́майся, вду́майсь вду́майтеся, вду́майтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вду́маюся, вду́маюсь вду́маємося, вду́маємось, вду́маємся
2 особа вду́маєшся вду́маєтеся, вду́маєтесь
3 особа вду́мається вду́маються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. вду́мався, вду́мавсь вду́малися, вду́мались
жін.р. вду́малася, вду́малась
сер.р. вду́малося, вду́малось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вду́мавшись

Словник синонімів

ВДУ́МУВАТИСЯв що (зосереджено думаючи, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ[УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ], ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ[УГЛИБЛЯ́ТИСЯ], ЗАГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ПОРИНА́ТИ (у спол. зі сл. вдумки, удуми). - Док.: вду́матися, вгли́битися[угли́битися], загли́битися, пори́нути. Капітан уважно стежив за його обличчям, вслухався в його голос, вдумувався в слова (Д. Ткач); Вглиблюватися в тайни батьківської любові не дозволяли йому його вік і хвилеве огірчення (А. Крушельницький); Він говорив з очима, втупленими в землю, немов углублявся в своє внутрішнє життя (І. Франко); Саме в той час, коли обоє вони сиділи, цілком заглибившись у власні думки, двері тихо прочинилися (В. Собко); Вони [в’язні] сиділи,.. поринувши у важкі думи (С. Скляренко).