-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вде́ржуватися, вде́ржуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вде́ржуймося, вде́ржуймось
2 особа вде́ржуйся, вде́ржуйсь вде́ржуйтеся, вде́ржуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вде́ржуватимуся, вде́ржуватимусь вде́ржуватимемося, вде́ржуватимемось, вде́ржуватимемся
2 особа вде́ржуватимешся вде́ржуватиметеся, вде́ржуватиметесь
3 особа вде́ржуватиметься вде́ржуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вде́ржуюся, вде́ржуюсь вде́ржуємося, вде́ржуємось, вде́ржуємся
2 особа вде́ржуєшся вде́ржуєтеся, вде́ржуєтесь
3 особа вде́ржується вде́ржуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вде́ржуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вде́ржувався, вде́ржувавсь вде́ржувалися, вде́ржувались
жін. р. вде́ржувалася, вде́ржувалась
сер. р. вде́ржувалося, вде́ржувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вде́ржувавшись

Словник синонімів

ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ[ЗІСТАВА́ТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], ПОЛИША́ТИСЯрозм. - Док.: лиши́тися, залиши́тися, зоста́тися[зіста́тися], уде́ржатися[вде́ржатися], утри́матися[втри́матися], полиши́тися. Петрикова мати щодня ходила на роботу і він лишався дома сам (В. Кучер); Йому не лишалось нічого іншого робити, як почати частіше бувати у старого мулли і залишатися там довгий час, вивчаючи й удосконалюючи мову та всі мудрощі коранської науки (О. Досвітній); Десяцькі зостались коло куреня на варті на цілу ніч (І. Нечуй-Левицький); І знов баба Зінька зісталась сама на господарстві та ще й з малими унучатами (І. Нечуй-Левицький); Діло [сватання] доходило до Онисі. Вона насилу вдержалась на місці. Їй хотілось схопитись і втекти в садок (І. Нечуй-Левицький); - Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий (І. Цюпа).
СТРИ́МУВАТИСЯ (стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку, не дозволяти собі чогось), УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], ГАМУВА́ТИСЯ, ЗДЕ́РЖУВАТИСЯрозм. - Док.: стри́матися, утри́матися[втри́матися], уде́ржатися[вде́ржатися], зде́ржатися. Він давно вже поривався сказати щось, але стримувався (О. Донченко); Подякуй долі та й кульгай собі делікатно, не пияч, не горлай та утримуйся від брехень (О. Довженко); Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (А. Головко); Аж і тепер не вдержуся від сліз (Ганна Барвінок); Чеснота стоїків непохитна.. Гамуючись у всьому, доходили до самогубства: вміли вмирати, та жити не вміли (Уляна Кравченко); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки, свої гадки, не здержувався в словах ні перед ким (І. Нечуй-Левицький).
ТРИМА́ТИСЯ (на якійсь опорі або за допомогою чогось), ДЕРЖА́ТИСЯ, УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (злегка). - Док.: утри́матися[втри́матися], уде́ржатися[вде́ржатися], притри́матися. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Домінік ледве держався на ногах (І. Нечуй-Левицький); Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич); Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Ю. Збанацький).