-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вгріба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вгріба́ймо
2 особа вгріба́й вгріба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вгріба́тиму вгріба́тимемо, вгріба́тимем
2 особа вгріба́тимеш вгріба́тимете
3 особа вгріба́тиме вгріба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вгріба́ю вгріба́ємо, вгріба́єм
2 особа вгріба́єш вгріба́єте
3 особа вгріба́є вгріба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вгріба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вгріба́в вгріба́ли
жін. р. вгріба́ла
сер. р. вгріба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вгріба́вши

Словник синонімів

ЗАКО́ПУВАТИкого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ[УКО́ПУВАТИ], ВРИВА́ТИ[УРИВА́ТИ], ВГРІБА́ТИ[УГРІБА́ТИ], ЗАГРОМА́ДЖУВАТИкого, що в чому, рідко. - Док.: закопа́ти, зари́ти, загребти́, вкопа́ти[укопа́ти], ври́ти[ури́ти], вгребти́[угребти́], загрома́дити. Люди кинулись ховати своє добро: закопували в землю намисто, полотна, рушники, ховали в ожередах свитки та кожухи (І. Нечуй-Левицький); Побігло [хлоп’я] до кутка, прорило в долівці ямку, положило гроші і, заривши, знову сіло коло бочки (Панас Мирний); - Буває і так: якесь стерво копає, копає комусь яму, аж з шкури вилазить, а в цій же ямі і загрібають його шкуру (М. Стельмах); Партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (М. Стельмах); - Тепер троянці в западні. Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (І. Котляревський).