вготувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | вготува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вготу́ймо | |
2 особа | вготу́й | вготу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вготу́ю | вготу́ємо, вготу́єм |
2 особа | вготу́єш | вготу́єте |
3 особа | вготу́є | вготу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | вготува́в | вготува́ли |
жін.р. | вготува́ла | |
сер.р. | вготува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
вгото́ваний | ||
Безособова форма | ||
вгото́вано | ||
Дієприслівник | ||
вготува́вши |