ввічливість 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | вві́чливість | |
родовий | вві́чливості | |
давальний | вві́чливості | |
знахідний | вві́чливість | |
орудний | вві́чливістю | |
місцевий | на/у вві́чливості | |
кличний | вві́чливосте* |
Словник антонімів
ВВІЧЛИВИЙ | НЕЧЕМНИЙ |
Який дотримується правил пристойності, виявляє люб’язність, вихований, уважний, гречний, чемний. | Який поводить себе неввічливо, непристойний, неввічливий, негречний, (у вищій мірі) невихований, грубий. |
Ввічливий, а, е ~ нечемний, а, е адміністратор, бортпровідниця, водій, вчинок, дівчина, жінка, інтонація, кондуктор, лист, людина, молодь, офіціант, питання, покупець, поштар, продавець, прохання, ставлення, студент, форма. Бути, виростати, виявитися, залишатися, ставати чемним ~ нечемним. Ввічливий ~ нечемний у ставленні до кого-н., у поведінці. | |
Доктор був настільки ввічливий, що вислухав до кінця думки інших (I. Вільде). Нечемний Левко навіть не дослухав пояснення (З газет). | |
Ввічливість ~нечемність, ввічливо ~нечемно; гречний ~нечемний, люб’язний ~грубий, чемний ~невихований, чемність ~нечемність |