ввірчуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | вві́рчуватися, вві́рчуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | вві́рчуватиметься | вві́рчуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | вві́рчується | вві́рчуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вві́рчуючись* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вві́рчувався, вві́рчувавсь | вві́рчувалися, вві́рчувались |
жін. р. | вві́рчувалася, вві́рчувалась | |
сер. р. | вві́рчувалося, вві́рчувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вві́рчувавшись |