ввіллятий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ввілля́тий ввілля́та ввілля́те ввілля́ті
родовий ввілля́того ввілля́тої ввілля́того ввілля́тих
давальний ввілля́тому ввілля́тій ввілля́тому ввілля́тим
знахідний ввілля́тий ввілля́ту ввілля́те ввілля́ті
орудний ввілля́тим ввілля́тою ввілля́тим ввілля́тими
місцевий на/у ввілля́тому, ввілля́тім на/у ввілля́тій на/у ввілля́тому, ввілля́тім на/у ввілля́тих