ввязатися 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(включитися, втрутитися в якусь дію)

Словник відмінків

Інфінітив вв’яза́тися, вв’яза́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вв’яжі́мося, вв’яжі́мось, вв’яжі́мся
2 особа вв’яжи́ся, вв’яжи́сь вв’яжі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вв’яжу́ся, вв’яжу́сь вв’я́жемося, вв’я́жемось, вв’я́жемся
2 особа вв’я́жешся вв’я́жетеся, вв’я́жетесь
3 особа вв’я́жеться вв’я́жуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. вв’яза́вся, вв’яза́всь вв’яза́лися, вв’яза́лись
жін.р. вв’яза́лася, вв’яза́лась
сер.р. вв’яза́лося, вв’яза́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вв’яза́вшись

Словник синонімів

ВТРУЧА́ТИСЯ[УТРУЧА́ТИСЯ]у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ[УТОРГА́ТИСЯ]книжн.,ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ[УВ’Я́ЗУВАТИСЯ]розм.,ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ[УПЛУ́ТУВАТИСЯ]розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯрозм., ЛІ́ЗТИрозм., МІША́ТИСЯрозм.,ЗАМІ́ШУВАТИСЯрозм.,ВМІ́ШУВАТИСЯ[УМІ́ШУВАТИСЯ]розм.,МИ́КАТИСЯдіал.,ТУРА́ТИСЯдіал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯрозм. (у розмову). - Док.: втру́титися[утру́титися], вто́ргнутися[уто́ргнутися], вв’яза́тися[ув’яза́тися], встря́нути[устря́нути], встря́ти[устря́ти], вплу́татися[уплу́татися], приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися[уміша́тися], підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); - Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув’язується [офіціантка] з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам - сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); - А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); - Се моє діло: чи продав, чи позакладав, - не мішайтесь (Г. Квітка-Основ’яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); - Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).
-2-
дієслово доконаного виду
(невідступно іти, бігти за ким-, чим-небудь)

Словник відмінків

Інфінітив вв’яза́тися, вв’яза́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вв’яжі́мося, вв’яжі́мось, вв’яжі́мся
2 особа вв’яжи́ся, вв’яжи́сь вв’яжі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вв’яжу́ся, вв’яжу́сь вв’я́жемося, вв’я́жемось, вв’я́жемся
2 особа вв’я́жешся вв’я́жетеся, вв’я́жетесь
3 особа вв’я́жеться вв’я́жуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. вв’яза́вся, вв’яза́всь вв’яза́лися, вв’яза́лись
жін.р. вв’яза́лася, вв’яза́лась
сер.р. вв’яза́лося, вв’яза́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вв’яза́вшись

Словник синонімів

ВТРУЧА́ТИСЯ[УТРУЧА́ТИСЯ]у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ[УТОРГА́ТИСЯ]книжн.,ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ[УВ’Я́ЗУВАТИСЯ]розм.,ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ[УПЛУ́ТУВАТИСЯ]розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯрозм., ЛІ́ЗТИрозм., МІША́ТИСЯрозм.,ЗАМІ́ШУВАТИСЯрозм.,ВМІ́ШУВАТИСЯ[УМІ́ШУВАТИСЯ]розм.,МИ́КАТИСЯдіал.,ТУРА́ТИСЯдіал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯрозм. (у розмову). - Док.: втру́титися[утру́титися], вто́ргнутися[уто́ргнутися], вв’яза́тися[ув’яза́тися], встря́нути[устря́нути], встря́ти[устря́ти], вплу́татися[уплу́татися], приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися[уміша́тися], підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); - Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув’язується [офіціантка] з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам - сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); - А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); - Се моє діло: чи продав, чи позакладав, - не мішайтесь (Г. Квітка-Основ’яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); - Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив вв’яза́тися, вв’яза́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вв’яжі́мося, вв’яжі́мось, вв’яжі́мся
2 особа вв’яжи́ся, вв’яжи́сь вв’яжі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вв’яжу́ся, вв’яжу́сь вв’я́жемося, вв’я́жемось, вв’я́жемся
2 особа вв’я́жешся вв’я́жетеся, вв’я́жетесь
3 особа вв’я́жеться вв’я́жуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. вв’яза́вся, вв’яза́всь вв’яза́лися, вв’яза́лись
жін.р. вв’яза́лася, вв’яза́лась
сер.р. вв’яза́лося, вв’яза́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вв’яза́вшись