-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вберіга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вберіга́ймо
2 особа вберіга́й вберіга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вберіга́тиму вберіга́тимемо, вберіга́тимем
2 особа вберіга́тимеш вберіга́тимете
3 особа вберіга́тиме вберіга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вберіга́ю вберіга́ємо, вберіга́єм
2 особа вберіга́єш вберіга́єте
3 особа вберіга́є вберіга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вберіга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вберіга́в вберіга́ли
жін. р. вберіга́ла
сер. р. вберіга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вберіга́вши

Словник синонімів

БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь),ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИрідше,ЖА́ЛУВАТИрідше,ЩАДИ́ТИпідсил. - Док.: зберегти́, оберегти́, уберегти́[вберегти́], пожалі́ти, пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", - могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); - Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); - Пустився в бійку - чуба не жалій! (прислів’я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). - Пор. 1. оберіга́ти.
ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.
ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИвід чого і без додатка, рідше, СОКОТИ́ТИдіал., ВАРУВА́ТИдіал. - Док.: оберегти́, уберегти́[вберегти́], охорони́ти, захисти́ти, припильнува́ти, застрахува́ти, огороди́ти. Ухопила вона його в обійми, тісно притулила до себе, немов хотіла сховати, оберегти від якоїсь лихої потужної сили (Леся Українка); Бійці Михайла полюбили; де він, там і вони були, Його від смерті берегли (В. Сосюра); М’яка підстилка з опалого листя охороняє їх [підсніжники] від замерзання (з посібника); Далеко тягся довгий ряд столів, поставлених надворі й прикритих зверху полотняним навісом на стовпчиках, щоб захищати од гарячого літнього сонця столи й високих гостей (І. Нечуй-Левицький); Я ж завжди В скруті якійсь біля тебе й від лиха тебе захищаю (переклад Б. Тена); Ці козаки висилали од себе в степи пікети й розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Вдень вона [Катерина] становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (С. Чорнобривець); Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (М. Стельмах); Наближалося якесь небезпечне місце, бо ось Тимофій підкотив холоші, а нам велів переходити на передню талбу та сокотити ноги (Г. Хоткевич); Од огня варувала, од огня і од води (Словник Б. Грінченка). - Пор. 3. берегти́.
РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВБЕРІГА́ТИ[УБЕРІГА́ТИ], УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ЗАРЯТО́ВУВАТИрозм.,СПАСА́ТИрозм.,ОБРЯТО́ВУВАТИзаст. - Док.: ви́рятувати, врятува́ти[урятува́ти], порятува́ти, відрятува́ти, вберегти́[уберегти́], укри́ти[вкри́ти], зарятува́ти, спасти́, обрятува́ти. - Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); - Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу - вирвать руки Із обіймів їх [кайданів] цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).

Словник відмінків

Інфінітив вберіга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вберіга́ймо
2 особа вберіга́й вберіга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вберіга́тиму вберіга́тимемо, вберіга́тимем
2 особа вберіга́тимеш вберіга́тимете
3 особа вберіга́тиме вберіга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вберіга́ю вберіга́ємо, вберіга́єм
2 особа вберіга́єш вберіга́єте
3 особа вберіга́є вберіга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вберіга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вберіга́в вберіга́ли
жін. р. вберіга́ла
сер. р. вберіга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вберіга́вши

Словник синонімів

БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь),ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИрідше,ЖА́ЛУВАТИрідше,ЩАДИ́ТИпідсил. - Док.: зберегти́, оберегти́, уберегти́[вберегти́], пожалі́ти, пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", - могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); - Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); - Пустився в бійку - чуба не жалій! (прислів’я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). - Пор. 1. оберіга́ти.
ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.
ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИвід чого і без додатка, рідше, СОКОТИ́ТИдіал., ВАРУВА́ТИдіал. - Док.: оберегти́, уберегти́[вберегти́], охорони́ти, захисти́ти, припильнува́ти, застрахува́ти, огороди́ти. Ухопила вона його в обійми, тісно притулила до себе, немов хотіла сховати, оберегти від якоїсь лихої потужної сили (Леся Українка); Бійці Михайла полюбили; де він, там і вони були, Його від смерті берегли (В. Сосюра); М’яка підстилка з опалого листя охороняє їх [підсніжники] від замерзання (з посібника); Далеко тягся довгий ряд столів, поставлених надворі й прикритих зверху полотняним навісом на стовпчиках, щоб захищати од гарячого літнього сонця столи й високих гостей (І. Нечуй-Левицький); Я ж завжди В скруті якійсь біля тебе й від лиха тебе захищаю (переклад Б. Тена); Ці козаки висилали од себе в степи пікети й розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Вдень вона [Катерина] становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (С. Чорнобривець); Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (М. Стельмах); Наближалося якесь небезпечне місце, бо ось Тимофій підкотив холоші, а нам велів переходити на передню талбу та сокотити ноги (Г. Хоткевич); Од огня варувала, од огня і од води (Словник Б. Грінченка). - Пор. 3. берегти́.
РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВБЕРІГА́ТИ[УБЕРІГА́ТИ], УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ЗАРЯТО́ВУВАТИрозм.,СПАСА́ТИрозм.,ОБРЯТО́ВУВАТИзаст. - Док.: ви́рятувати, врятува́ти[урятува́ти], порятува́ти, відрятува́ти, вберегти́[уберегти́], укри́ти[вкри́ти], зарятува́ти, спасти́, обрятува́ти. - Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); - Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу - вирвать руки Із обіймів їх [кайданів] цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).