-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бу́день бу́дні
родовий бу́дня бу́днів
давальний бу́дню, бу́дневі бу́дням
знахідний бу́день бу́дні
орудний бу́днем бу́днями
місцевий на/у бу́дні, бу́дню на/у бу́днях
кличний бу́дню бу́дні

Словник синонімів

БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНАпідсил.,ЩОДЕ́НЩИНАрозм.рідше,ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМрідше;БУ́ДНІмн. (одноманітне безрадісне існування). Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут (І. Франко); Настав час, коли стає неможливим миритися з буденністю, з посередністю, а тим більше з нудною сірістю (Ю. Збанацький); Перше кохання живуче, бо овіяне серпанком романтики й краси. Воно не знало буденщини, щоденних клопотів, нудної одноманітності (І. Цюпа); Голубенко поринув у далекі минулі дні. Так буває завжди, коли теперішнє втрачає гострість і стає щоденщиною (Г. Епік); Жінки якось краще вміють консервувати поезію свого почуття серед життьової прози, ніж чоловіки (Леся Українка); Якийсь клубок далеких життєвих буднів переплітався з сьогоднішнім днем, обгортав його огидним затійним візерунком (І. Ле).
ЩОДЕ́ННЯ (щоденні турботи, заняття), ПОВСЯКДЕ́ННЯ, ЩОДЕ́ННІСТЬ, ПОВСЯКДЕ́ННІСТЬ, ЩОДЕ́НЩИНА, БУ́ДЕНЬрозм.Метою і високою пристрастю його [Остапа Вишні] творчого щодення були сатира й гумор (із газети); Це жанрова картинка, вихоплена з нашого повсякдення (з журналу); У героїв Стефаника дуже сильна.. мораль. Навіть затуркані щоденністю, вони чують голос совісті (з журналу); Відображати повсякденність у її головних виявах, у нестримному русі до майбутнього, .. - стало традицією нашої літератури (з журналу); Обох їх не обділила доля тією глибинною селянською чистотою, яку не зміг розсікти ні батіг кріпацтва.., ні важка щоденщина (М. Стельмах); У буднях своя героїка (з газети).

Словник антонімів

БУДЕНЬ СВЯТО
1. Загальноприйнятий не святковий день. День або дні, коли традиційно по-святковому відзначаються релігійні або державні події, коли люди не працюють.
Працювати і в свята і в будні. Приїжджати в будні ~  на свята. Дні свят ~ дні буднів.
2. Повсякденне звичайне життя. Урочистості.
Кожні, минулі, наступні, нові, усі буднісвята. Веселі, звичайні, невеселі, одноманітні, сірі, сумні будні ~ велике, веселе, визначне, всенародне, головне, міжнародне, національне, радісне, різноманітне, справжнє, церковне, щасливе свято. Наближення, напередодні, початок буднівсвят. Проводити, наближаються буднісвята де-н., з ким-н.
В будень по-старецьки, а в неділю по-панськи (Народне прислів’я).   Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень (Т. Шевченко).     Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні. Трудитись має кожен, як бджола (Д. Павличко).
Буденність ~ святковість, буденщина ~ святковість, будень ~ неділя Пор. ще: БУДЕННИЙ ~ СВЯТКОВИЙ

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бу́день бу́дні
родовий бу́дня бу́днів
давальний бу́дню, бу́дневі бу́дням
знахідний бу́день бу́дні
орудний бу́днем бу́днями
місцевий на/у бу́дні, бу́дню на/у бу́днях
кличний бу́дню бу́дні

Словник синонімів

БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНАпідсил.,ЩОДЕ́НЩИНАрозм.рідше,ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМрідше;БУ́ДНІмн. (одноманітне безрадісне існування). Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут (І. Франко); Настав час, коли стає неможливим миритися з буденністю, з посередністю, а тим більше з нудною сірістю (Ю. Збанацький); Перше кохання живуче, бо овіяне серпанком романтики й краси. Воно не знало буденщини, щоденних клопотів, нудної одноманітності (І. Цюпа); Голубенко поринув у далекі минулі дні. Так буває завжди, коли теперішнє втрачає гострість і стає щоденщиною (Г. Епік); Жінки якось краще вміють консервувати поезію свого почуття серед життьової прози, ніж чоловіки (Леся Українка); Якийсь клубок далеких життєвих буднів переплітався з сьогоднішнім днем, обгортав його огидним затійним візерунком (І. Ле).
ЩОДЕ́ННЯ (щоденні турботи, заняття), ПОВСЯКДЕ́ННЯ, ЩОДЕ́ННІСТЬ, ПОВСЯКДЕ́ННІСТЬ, ЩОДЕ́НЩИНА, БУ́ДЕНЬрозм.Метою і високою пристрастю його [Остапа Вишні] творчого щодення були сатира й гумор (із газети); Це жанрова картинка, вихоплена з нашого повсякдення (з журналу); У героїв Стефаника дуже сильна.. мораль. Навіть затуркані щоденністю, вони чують голос совісті (з журналу); Відображати повсякденність у її головних виявах, у нестримному русі до майбутнього, .. - стало традицією нашої літератури (з журналу); Обох їх не обділила доля тією глибинною селянською чистотою, яку не зміг розсікти ні батіг кріпацтва.., ні важка щоденщина (М. Стельмах); У буднях своя героїка (з газети).

Словник антонімів

БУДЕНЬ СВЯТО
1. Загальноприйнятий не святковий день. День або дні, коли традиційно по-святковому відзначаються релігійні або державні події, коли люди не працюють.
Працювати і в свята і в будні. Приїжджати в будні ~  на свята. Дні свят ~ дні буднів.
2. Повсякденне звичайне життя. Урочистості.
Кожні, минулі, наступні, нові, усі буднісвята. Веселі, звичайні, невеселі, одноманітні, сірі, сумні будні ~ велике, веселе, визначне, всенародне, головне, міжнародне, національне, радісне, різноманітне, справжнє, церковне, щасливе свято. Наближення, напередодні, початок буднівсвят. Проводити, наближаються буднісвята де-н., з ким-н.
В будень по-старецьки, а в неділю по-панськи (Народне прислів’я).   Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень (Т. Шевченко).     Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні. Трудитись має кожен, як бджола (Д. Павличко).
Буденність ~ святковість, буденщина ~ святковість, будень ~ неділя Пор. ще: БУДЕННИЙ ~ СВЯТКОВИЙ