бубличник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | бу́бличник | бу́бличники |
родовий | бу́бличника | бу́бличників |
давальний | бу́бличникові, бу́бличнику | бу́бличникам |
знахідний | бу́бличника | бу́бличників |
орудний | бу́бличником | бу́бличниками |
місцевий | на/у бу́бличникові, бу́бличнику | на/у бу́бличниках |
кличний | бу́бличнику | бу́бличники |
відмінок | однина | множина |
називний | бу́бличник | бу́бличники |
родовий | бу́бличника | бу́бличників |
давальний | бу́бличникові, бу́бличнику | бу́бличникам |
знахідний | бу́бличника | бу́бличників |
орудний | бу́бличником | бу́бличниками |
місцевий | на/у бу́бличникові, бу́бличнику | на/у бу́бличниках |
кличний | бу́бличнику | бу́бличники |