-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив брьо́хатися, брьо́хатись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   брьо́хаймося, брьо́хаймось
2 особа брьо́хайся, брьо́хайсь брьо́хайтеся, брьо́хайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа брьо́хатимуся, брьо́хатимусь брьо́хатимемося, брьо́хатимемось, брьо́хатимемся
2 особа брьо́хатимешся брьо́хатиметеся, брьо́хатиметесь
3 особа брьо́хатиметься брьо́хатимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа брьо́хаюся, брьо́хаюсь брьо́хаємося, брьо́хаємось, брьо́хаємся
2 особа брьо́хаєшся брьо́хаєтеся, брьо́хаєтесь
3 особа брьо́хається брьо́хаються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
брьо́хаючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. брьо́хався, брьо́хавсь брьо́халися, брьо́хались
жін. р. брьо́халася, брьо́халась
сер. р. брьо́халося, брьо́халось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
брьо́хавшись

Словник синонімів

БО́ВТАТИСЯ (рухатися по воді з шумом), БРЬО́ХАТИСЯрозм.,ТАЛА́ПАТИСЯрозм.;БО́ВТАТИперев. чим (зануривши у воду руку, ногу, палицю і т. ін. і водячи нею там, утворювати шум, плескіт). - Док.: бо́втну́тися, бо́втну́ти. Обидва хлопчаки весело бовтались у воді, і вона незабаром стала як молоко (О. Донченко); Пере Ганна сорочки, а син купається, пірнає, брьохається, хлюпається, грає, як та риба, в чистій воді (І. Нечуй-Левицький); Мар’ян прислухається, як уже спокійніше, очевидно, діставши дна, стогне, чортихається і талапається в річці отець Миколай (М. Стельмах); [Олеся:] Дай мені одну вудочку, і я половлю. [Влас:] Знов бовтатимете, усю рибу розполохаєте? (М. Кропивницький). - Пор. 1. хлю́патися.
БРЕСТИ́ (іти по воді і взагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому); БРЬО́ХАТИрозм., БРЬО́ХАТИСЯрозм. (поволі брести); ЧВАЛА́ТИрозм., ЧАЛА́ПАТИрозм., ЧАЛА́ПКАТИрозм., ШЕЛЕ́ПАТИдіал.,ШЕЛЕ́ПАТИСЯдіал. (брести з шумом). Вже море бійцям по пояс, а колючі дроти не кінчаються.. Не спиняючись, бредуть бійці, десь таки буде край цим укріпленням (О. Гончар); Гряззю брьохали люди, над розтягненим у поході військом стояв притишений, але важкий і рівний гамір (І. Ле); Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (М. Коцюбинський); Ми пускаємо саночки попереду, а самі чвалаємо збитим снігом (Д. Бузько); В одному з таких завулочків він несподівано наткнувся на незнайомого, що чалапав по гнилистій багнюці (П. Колесник); Хома тим часом, чалапкаючи в калюжах, добрався до крайнього воза (О. Гончар). - Пор. I. 1. броди́ти.
I. БРОДИ́ТИ (поволі ходити по мілкій воді і взагалі по чомусь рідкому, грузькому), БРЬО́ХАТИрозм.,БРЬО́ХАТИСЯрозм.;ЧАЛА́ПАТИрозм.,ЧАЛА́ПКАТИрозм. (створюючи шум). Втішно бродили монголи по воді, зносячи каміння на купу (І. Франко); В глибоких заметах брьохають коні (М. Коцюбинський); Брьохаючись по калюжах, вони поминули сонну вулицю невеличкого міста і вибрались на околицю (Я. Баш); Чалапав кінь роз’юшеною дорогою, погойдувався охляп на ньому Сенька Сорокопуд, промоклий до нитки, а дощ не вгавав (О. Сизоненко); Людина на силу чалапкала по мокрому снігу (А. Іщук). - Пор. 2. брести́.