брукувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | брукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бруку́ймо | |
| 2 особа | бруку́й | бруку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | брукува́тиму | брукува́тимемо, брукува́тимем |
| 2 особа | брукува́тимеш | брукува́тимете |
| 3 особа | брукува́тиме | брукува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бруку́ю | бруку́ємо, бруку́єм |
| 2 особа | бруку́єш | бруку́єте |
| 3 особа | бруку́є | бруку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бруку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | брукува́в | брукува́ли |
| жін. р. | брукува́ла | |
| сер. р. | брукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| бруко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| бруко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| брукува́вши | ||