бруднити 1 значень
Словник відмінків
Інфінітив | брудни́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | брудні́мо, брудні́м | |
2 особа | брудни́ | брудні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | брудни́тиму | брудни́тимемо, брудни́тимем |
2 особа | брудни́тимеш | брудни́тимете |
3 особа | брудни́тиме | брудни́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | брудню́ | бруднимо́, брудни́м |
2 особа | брудни́ш | брудните́ |
3 особа | брудни́ть | брудня́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
бруднячи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | брудни́в | брудни́ли |
жін. р. | брудни́ла | |
сер. р. | брудни́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
брудни́вши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЧИСТИТИ | БРУДНИТИ |
Робити чистим. | Робити брудним. |
Чистити ~ бруднити білизну, вікно, воду, вулицю, двері, килим, костюм, підлогу, посуд, руки, чоботи, шапку; дочці, людям, мамі, синові. Чистити від болота, від пороху, від чорнила; пастою, пилососом, порошком, щіткою ~ забруднювати болотом, порохом. Чистити ~ забруднювати на вулиці, вдома, надворі; чорнилом; енергійно, дуже, зразу, раптом, швидко. Узятися, збиратися, хотіти чистити ~ забруднювати. | |
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте. Умієш бруднити, умій і чистити (Народні прислів’я). О, не виплаче брудна душа чистих сліз (Д. Павличко). | |
Забруднення ~очищення, чистий ~брудний, чисто ~брудно, чистота ~бруд Пор. ще: НАЧИСТО ~ НАБРУДНО |