брикнути 2

-1-
дієслово доконаного виду
(упасти) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив бри́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бри́кнімо, бри́кнім
2 особа бри́кни бри́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бри́кну бри́кнемо, бри́кнем
2 особа бри́кнеш бри́кнете
3 особа бри́кне бри́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. бри́кнув бри́кнули
жін.р. бри́кнула
сер.р. бри́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бри́кнувши

Словник синонімів

I. УПА́СТИ[ВПА́СТИ] (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ[БЕРКИ́ЦЬНУТИ]розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ[БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ]розм.,ПОЛЕТІ́ТИрозм.,ПОСУ́НУТИСЯрозм.,ЗАГУДІ́ТИ[ЗАГУСТИ́]розм.,ЛЯ́ПНУТИСЯрозм.,ХРЬО́ПНУТИрозм., ХРЬО́ПНУТИСЯрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИСЯрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИСЯрозм.,ГУ́ЦНУТИрозм.,ГУ́ЦНУТИСЯрозм.,БРИ́КНУТИдіал., РУ́НУТИ діал.; ПРОСТЯГТИ́СЯ, ПРОСТЯГНУ́ТИСЯ, РОЗТЯГТИ́СЯ, РОЗТЯГНУ́ТИСЯ (на весь зріст); ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ (перев. у воду). - Недок.: па́дати, вали́тися, перекида́тися, коти́тися, леті́ти, су́нутися, хрьопати, хряпати, хряскати, розтяга́тися, шубо́встати, шубо́встатися. Тимко упав у сніг (Григорій Тютюнник); - Витягли мене, і я відразу повалився на землю, мов неживий (І. Франко); Добалакались до того, що Карпо під стіл звалився (М. Коцюбинський); Галатин зупинився на кручі, ще крок ступити - й беркицьнешся вниз (Є. Гуцало); Вони.. ляпнулись у зелене баговиння рову (Ю. Смолич); Хлопці одразу замовкли, і хто де стояв - весело гуцнули на коліна (С. Васильченко); Утерся після оселедця Петро, гуцнувся на піл (А. Тесленко); Коні й корови ще здужають іти, а вівцям усе гірше. Іде, іде вівця і раптом захиталася, брикнула і край (В. Кучер); На сходах так простягся [Миша], що не одразу встав (Леся Українка); Розтягтися на льоду; З розбігу Сахно шубовснула у самісіньку гущу колючого чагаря (Ю. Смолич); Ненадійний пристрій не витримав ваги тілистого запорожця, і він каменем шубовснувся в воду (С. Добровольський). - Пор. I. бу́хнутися.
-2-
дієслово доконаного виду
(хвицнути)

Словник відмінків

Інфінітив бри́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бри́кнімо, бри́кнім
2 особа бри́кни бри́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бри́кну бри́кнемо, бри́кнем
2 особа бри́кнеш бри́кнете
3 особа бри́кне бри́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. бри́кнув бри́кнули
жін.р. бри́кнула
сер.р. бри́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бри́кнувши

Словник синонімів

I. УПА́СТИ[ВПА́СТИ] (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ[БЕРКИ́ЦЬНУТИ]розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ[БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ]розм.,ПОЛЕТІ́ТИрозм.,ПОСУ́НУТИСЯрозм.,ЗАГУДІ́ТИ[ЗАГУСТИ́]розм.,ЛЯ́ПНУТИСЯрозм.,ХРЬО́ПНУТИрозм., ХРЬО́ПНУТИСЯрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИСЯрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИСЯрозм.,ГУ́ЦНУТИрозм.,ГУ́ЦНУТИСЯрозм.,БРИ́КНУТИдіал., РУ́НУТИ діал.; ПРОСТЯГТИ́СЯ, ПРОСТЯГНУ́ТИСЯ, РОЗТЯГТИ́СЯ, РОЗТЯГНУ́ТИСЯ (на весь зріст); ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ (перев. у воду). - Недок.: па́дати, вали́тися, перекида́тися, коти́тися, леті́ти, су́нутися, хрьопати, хряпати, хряскати, розтяга́тися, шубо́встати, шубо́встатися. Тимко упав у сніг (Григорій Тютюнник); - Витягли мене, і я відразу повалився на землю, мов неживий (І. Франко); Добалакались до того, що Карпо під стіл звалився (М. Коцюбинський); Галатин зупинився на кручі, ще крок ступити - й беркицьнешся вниз (Є. Гуцало); Вони.. ляпнулись у зелене баговиння рову (Ю. Смолич); Хлопці одразу замовкли, і хто де стояв - весело гуцнули на коліна (С. Васильченко); Утерся після оселедця Петро, гуцнувся на піл (А. Тесленко); Коні й корови ще здужають іти, а вівцям усе гірше. Іде, іде вівця і раптом захиталася, брикнула і край (В. Кучер); На сходах так простягся [Миша], що не одразу встав (Леся Українка); Розтягтися на льоду; З розбігу Сахно шубовснула у самісіньку гущу колючого чагаря (Ю. Смолич); Ненадійний пристрій не витримав ваги тілистого запорожця, і він каменем шубовснувся в воду (С. Добровольський). - Пор. I. бу́хнутися.

Словник відмінків

Інфінітив брикну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   брикні́мо, брикні́м
2 особа брикни́ брикні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа брикну́ брикнемо́, брикне́м
2 особа брикне́ш брикнете́
3 особа брикне́ брикну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. брикну́в брикну́ли
жін.р. брикну́ла
сер.р. брикну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
брикну́вши

Словник синонімів

БРИКА́ТИ (про копитних тварин - підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИрозм.,ВИХА́ТИСЯрідше,ФИЦА́ТИрідше,ФИ́ЦКАТИрідше,ФИЦА́ТИСЯрідше,ФИ́ЦКАТИСЯрідше;ВИБРИ́КУВАТИ (раз у раз грайливо брикати, стрибати). - Док.: брикну́ти, брикну́тися, ко́пнути, хвицну́ти, хвицону́типідсил.вихну́ти, фицну́ти. Лиш коней держатиме [Славко] більше: молодих лошаків, бо він любить придивлятися, як вони брикають (Л. Мартович); - Купив [батько] коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Л. Мартович); Реве він [олень], б’є вовків рогами, хвицає, але не відступає люта зграя (З. Тулуб); Покупці оглядають коні навкруги, заглядають їм в роти, оглядають зуби. Коні пручаються, задирають голови, хвицаються (І. Нечуй-Левицький); Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (М. Костомаров); Від самого коня на цій половині [ярмарку] вимагалося небагато: доброї робочої сили, апетиту і всяких-таких манер, аби не фицкався чи не гриз за плече нового хазяїна (Ірина Вільде); На березі ставу вибрикувало теля (І. Цюпа).

Словник фразеологізмів

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).