-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бридня́  
родовий бридні́  
давальний бридні́  
знахідний бридню́  
орудний бридне́ю  
місцевий на/у бридні́  
кличний бридне́*  

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНСкнижн., ДУ́РІСТЬрозм., ДУ́РОЩІмн., розм.,ГЛУ́ПСТВОрідше,АБСУ́РДпідсил.,БРЕДНЯ́[БРИДНЯ́]підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Япідсил. розм.,ДУРНИ́ЦЯпідсил. розм.,ДУРНИ́ЦІмн.,підсил. розм.,Є́РЕСЬпідсил. розм.,БО́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,КА́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІ́ЗМкнижн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДА́БРА (безглуздий набір слів); ТАРАБА́РЩИНАрозм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, - Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); - Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); - Дурниця! - спалахнув Грицько. - Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай - бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); [Другий відпущеник:] От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); [Слідчий:] Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); - Щоб так відповісти урок, - сказав Віктор Перегуда, - треба мати талант! - Єресь! - гукнула Базілевська (О. Донченко); - І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); - Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? - не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); - Нікого не люби, - сумно обізвався Роман, - тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспіра, Гете], мов щудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бридня́  
родовий бридні́  
давальний бридні́  
знахідний бридню́  
орудний бридне́ю  
місцевий на/у бридні́  
кличний бридне́*  

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНСкнижн., ДУ́РІСТЬрозм., ДУ́РОЩІмн., розм.,ГЛУ́ПСТВОрідше,АБСУ́РДпідсил.,БРЕДНЯ́[БРИДНЯ́]підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Япідсил. розм.,ДУРНИ́ЦЯпідсил. розм.,ДУРНИ́ЦІмн.,підсил. розм.,Є́РЕСЬпідсил. розм.,БО́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,КА́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІ́ЗМкнижн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДА́БРА (безглуздий набір слів); ТАРАБА́РЩИНАрозм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, - Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); - Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); - Дурниця! - спалахнув Грицько. - Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай - бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); [Другий відпущеник:] От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); [Слідчий:] Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); - Щоб так відповісти урок, - сказав Віктор Перегуда, - треба мати талант! - Єресь! - гукнула Базілевська (О. Донченко); - І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); - Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? - не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); - Нікого не люби, - сумно обізвався Роман, - тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспіра, Гете], мов щудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).