-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бридки́й бридка́ бридке́ бридкі́
родовий бридко́го бридко́ї бридко́го бридки́х
давальний бридко́му бридкі́й бридко́му бридки́м
знахідний бридки́й, бридко́го бридку́ бридке́ бридкі́, бридки́х
орудний бридки́м бридко́ю бридки́м бридки́ми
місцевий на/у бридко́му, бридкі́м на/у бридкі́й на/у бридко́му, бридкі́м на/у бридки́х

Словник синонімів

БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. - дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил.розм.;ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙпідсил., ПОЧВА́РНИЙрозм. рідше,ПОЧВА́РЛИВИЙрозм. рідше (який має фізичні вади, що спотворюють зовнішність). І тілько що прийшли к воротам І в двір пустилися чвалать, Як баба бридка, криворота: "Хто йде" - їх стала окликать (І. Котляревський); Не пускають саму мене У садочок гулять. А хоч пустять, то з ним, З препоганим старим (Т. Шевченко); Була [вдова] на диво паскудна: як виглядала у вікно, то потім три дні собаки на те вікно гавкали (Г. Хоткевич); Жовтава їх [лиць] барва, що в відблиску огнищ переливалася в якийсь зеленкуватий відтінок, робила їх [монголів] іще страшнішими та відразливішими (І. Франко); [Ірина:] Хіба ви поцілуєте дівчину, в якої спотворене обличчя? Хіба ви зможете її любити, бачачи щодня її, виродливу, негарну, страшну? (І. Кочерга); Ой, які страшні, які потворні були ці діти, бо росли без сонця, без свіжого повітря (О. Іваненко).
ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо - який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл.- Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Нечуй-Левицький); [Руфін:] Я б не держав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: "пусти мене, бо ти мені бридкий, ненавидний душі моїй і серцю" (Леся Українка); Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (А. Шиян); Остогидлий своїм нахабством наглядач викликав Коцка з камери на прогулянку (Є. Куртяк); Коли отаман підняв на мить гребінкою волосся, поправляючи зачіску, я аж одвернувся: така гидотна образина дикого кабана на мене глянула (Д. Бузько); Все [в розмові] перепліталося сміхом, живою потребою сміятися. І тільки. І нічого гидкого, нічого обридливого (Г. Хоткевич); [Галя:] Мати сердяться, щодня силують, щоб ішла за противного, осоружного старшину (І. Карпенко-Карий); Хотілося накинутися з кулаками на цю відворотну своєю зухвалістю, суху таранкувату пику і бити її (Д. Бедзик); Ішов, ішов дорогою - та і в яму впав, любив, любив хорошую - та й плюгаву взяв (пісня).
ГИДКИ́Й (про їжу, питво і т. ін. - який викликає гидливість), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ. - Хочу їсти, тьотю, але не можу. - Фу! - сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (А. Хижняк); Якесь бридке павутиння лягло йому на обличчя (М. Стельмах); Григорій поклав ложку. Їжа не йшла йому, стала відворотною, огидною (Г. Епік); Липка, огидлива твань доходила їй уже до грудей (О. Донченко).
НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙпідсил.,НЕПОДО́БНИЙрідше,БРИДКИ́Йпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.;НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙрозм.,ПА́КОСНИЙ[ПА́КІСНИЙ]розм.,ПАРШИ́ВИЙрозм.,ПАСКУ́ДНИЙрозм.,ПРОТИ́ВНИЙрозм., ПЛЮГА́ВИЙзневажл.,СЯКИ́Й-ТАКИ́Й[ТАКИ́Й-СЯКИ́Й]розм.,ШОЛУДИ́ВИЙзневажл. (звичайно як лайливе слово). - Іди! - кликнула Зоня погаслим голосом. - Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); - Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! - нахвалялася сестра (А. Кримський); - Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); [Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); [Любов (ридаючи):] Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); - Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); - Юрку! - гукнула мама. - Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); - Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); [Таня:] Бач, яке тобі противне хлоп’я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); - Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? - крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); - Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! - трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). - Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.
НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо - який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов’язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму), ЦИНІ́ЧНИЙ, БЕЗСОРО́МНИЙ, БЕЗСТИ́ДНИЙрозм. рідше,БЕЗЛИ́ЧНИЙдіал., РОЗПУ́СНИЙпідсил. (який виражає безсоромність, розпусність); НЕПОДО́БНИЙ, СОРОМІ́ЦЬКИЙ, СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Йрозм.,СТИДНИ́Йрозм., СТРАМНИ́Йрозм., СРАМО́ТНИЙзаст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.); БРУДНИ́Й, МАСНИ́Йрозм., СКОРО́МНИЙрозм., СЛА́СНИ́Йрозм., ГИДКИ́Йпідсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм. (про слова, мову, їх зміст); НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, ПОГА́НИЙ, БРИДКИ́Йпідсил.,НЕПУТЯ́ЩИЙрозм.,ПАПЛЮ́ЖНИЙпідсил. розм. (про слова, лайку, анекдот - непристойний і брутальний); ГРУ́БИЙ, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДОБІ́РНИЙрозм., БАЗА́РНИЙрозм. (про лайливі вислови - непристойний і вульгарний); ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ (про малюнок, літературу, фільм); КРУТИ́Йрозм., СОЛО́НИЙрозм., ПРИПЕ́РЧЕНИЙрозм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. - виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; - Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... - ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала [Ганна] розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів - все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами - її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив [розмову] брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можнаповторювати його [ім’я] безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). - Пор. 2. безсоро́мний, 1. нескро́мний, хти́вий.
ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл., ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл., ЧОРТЯ́ЧИЙлайл., ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). Вжитті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); [Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався [Роман Кирилович], що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив [дід] статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); [Мати:] Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке [ліжко] зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів’я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); [Професор:] Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів’я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); [Никодим (несамовито):] Не говори чортячим язиком до мене!Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); [Омелько:] Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.