-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири брехні́[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний брехня́ бре́хні
родовий брехні́ бре́хень
давальний брехні́ бре́хням
знахідний брехню́ бре́хні
орудний брехне́ю бре́хнями
місцевий на/у брехні́ на/у бре́хнях
кличний бре́хне* бре́хні*

Словник синонімів

ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАДрідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТзах.,ПРИГА́ДКАрідко, ФАНТАСМАГО́РІЯрідко,БА́ЙКАрозм., БРЕ́ХНІмн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИрозм., ХАРАМА́Н діал.Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); [Орест:] Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); [Омелян:] Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); - У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні [драматичні твори] подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев’ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).
ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́розм.,БРЕХА́ННЯрозм.,БРЕХНЯ́розм.,БРЕХрозм.,ЗВЯ́ГАдіал.;ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯрозм. (маленького собаки, щеняти, лисиці); РЯ́ВКАННЯ, РЯ́ВКІТ (грубі, грізні); ГВАЛТУВА́ННЯ, ВАЛУВА́ННЯ (перев. багатьох собак - голосні й тривалі). Десь далеко загавкали собаки. Гавкання наближалося, бо в кожному дворі були свої пси (М. Томчаній); Карачун заходився довгим, здивованим і обуреним гавкотом (Ю. Смолич); Стрічають нас веселим гавкотінням кудлаті кунделі (О. Ільченко); Ми проїхали добрих п’ять верст, поки побачили, врешті, село, що привітало нас серед темряви осяяними вікнами та гавкотнею собак (М. Коцюбинський); Вітер.. приніс здалеку собаче брехання (Н. Рибак); Собача брехня перервала їх річ (Панас Мирний); Ляск нагайок, свист, гукання! Кінське ржання, брех собачий!Сміх і гук мисливських сурем! Як то весело лунало (Леся Українка); Не боїться вовк собаки, але його звяги (М. Номис); Він минає ворота і під.. дзявкання собачки підходить до хатини (М. Стельмах); Враз піднявся страшенний дзявк (І. Франко); Дзвоник [собачка] з радісним дзявкотінням.. кинувся дівчині під ноги (В. Козаченко); Як проходили хлопці темними вулицями, озаду їх піднімалося неприязне валування (Панас Мирний).
НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́розм.,ЛЖАзаст., ОЛЖА́заст. (навмисне викривлення істини). - Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); [Нартал:] Я сам себе дурив, що їх люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Леся Українка); Порфир відповів без брехні: - Школу кидав, з дому тікав (О. Гончар).
ЧУ́ТКА[ЧУТКИ́] (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІРрозм.,ГО́МІНрозм., ПРО́СЛУХрозм.,СЛИХзаст.,ПЕРЕ́КАЗИзаст.; ПОГОЛО́СКА, ПО́ГОЛОС, РО́ЗГОЛОС, ПОГОЛО́СОК (вістка, вірогідність якої не встановлено); ПЛІ́ТКА, СПЛІ́ТКА, ПО́ГОВІР, ПОГОВІ́РКАрозм.,СЛА́ВАрозм., ПО́СЛАВКАрозм.,СУД-ПЕРЕСУ́Д[СУДИ́ ТА ПЕРЕСУ́ДИ]розм.,ПЕРЕГУ́ДИрозм., ПЕРЕГУ́ДКАрозм., ЗВО́ДИ ТА ПЕРЕВО́ДИдіал., ОСУ́ДАдіал. (свідомо неправдива або викликана необізнаністю звістка); ШЕ́ПІТ, ШЕ́ПТИрозм. (перев. потаємні); БРЕ́ХНІ, ПОБРЕХЕ́НЬКИрозм. (навмисне викривлені вістки). Чутка про дикий бал у панському дворі пішла по селу й нікого не здивувала (І. Нечуй-Левицький); Той тиждень тільки і було говору та гомону, що за Колісника (Панас Мирний); Прослух між людьми пішов (переклад М. Рильського); Йшли страшні слихи про якогось Кривоноса та його загін, що рубав упень панів (І. Нечуй-Левицький); Тривога обіймала село. Переказам не було кінця (М. Коцюбинський); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду - закрите (П. Колесник); Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо (К. Гордієнко); Вона вже мусить сама викрити своє ймення, і розголос про се доходить до властей (Леся Українка); Поліна любила переповідати плітки й анекдоти про знайомих (П. Загребельний); - Анеля! І ти можеш допустити на хвилю, що я буду вірити підлим спліткам? (І. Франко); Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір (Т. Шевченко); На цілий місяць дала [Мадярка] довгоязиким жінкам предмет для цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава про мене недобра біжить... Суд-пересуд... Але все те минає (романс); Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив (Марко Вовчок); Здавалося, що треба було б звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Дума б то [жінка] по старовині, щоб і тут пащекувати, та приньметься за зводи та за переводи: а тут їй зараз у рот і сіла жаба (Г. Квітка-Основ’яненко); Смерть не так страшная, як осуда людськая (П. Чубинський); А скільки було шептів та поговорів на її весіллі про те, як і чому вона "піймала"Порицького (Леся Українка); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); А добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (П. Гулак-Артемовський). - Пор. 1. пере́су́ди, повідо́млення.

Словник антонімів

ПРАВДА БРЕХНЯ
Те, що відповідає дійсності, істина, правильність. Неправдиве, навмисне спотворення дійсності, неправда, обман, омана, облудність.
Правдабрехня безсумнівна, велика, вічна, гола, жива, ідеальна, істинна, очевидна, повна, прихована, справжня, чиста. Правда безпощадна, безсумнівна, гірка, прекрасна, свята, щира ~  брехня безсовісна, боязлива, жахлива, жорстока, нагла, ненависна, неприкрита, огидна, очевидна, прихована, солодка, холодна, чергова.
Шукаєм правду, клянемо брехню (В. Симоненко).  Не з’їсть іржа того ножа, Що правда на брехню гострила (Д. Павличко).  Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без кінця (В. Симоненко). Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога; Брехень багато, а правда одна; Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох (Народні прислів’я).
Правдивий ~ неправдивий, правдомовний ~ брехливий, правдивість ~ брехливість, правдиво ~ брехливо; істина ~ неправда, істинний ~ неправдивий, істинність ~ брехливість, істинно ~ помилково

Словник фразеологізмів

точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Добровольський); [Хуторянин:] Позалазивши в холодок, грали в “хвильки”, в “гарби”, в “дурня” та точили різні побрехеньки (Григорій Тютюнник); — Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (І. Нечуй-Левицький).

точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Добровольський); [Хуторянин:] Позалазивши в холодок, грали в “хвильки”, в “гарби”, в “дурня” та точили різні побрехеньки (Григорій Тютюнник); — Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (І. Нечуй-Левицький).

як брехня́́ по селу́́, перев. зі сл. іти́, жарт. Легко, швидко і т. ін. Я дописував дев’яносто шосту гумореску про алкоголіків. Робота йшла, як брехня по селу (А. Крижанівський).