БРЕХА́ТИкому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИперев. без додатка і кого (як пом’якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИфам. (вигадуючи щось). - Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́тирозм.Бреши, та знай міру (прислів’я); - Ніби ти бачив, як я йшла?.. Ой обманюєш, Романе! (М. Стельмах). - Це ось він заливає, - недбало кинув Іван Петрович на шофера. - Каже, ніби я сам себе розбудив, власними своїми руладами.. (О. Гончар). - Пор. 1. обману́ти.

ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. - видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИрозм.;ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИрозм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо - пискливо); РЯ́ВКАТИрозм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. про багатьох собак - голосно й тривалий час); ЗАЛИВА́ТИСЯ (перев. зі сл. аж, гавкаючи тощо - надривно); В’ЇДА́ТИрозм. (на кого, що - гавкотом передавати ворожість, незадоволення). - Док.: га́вкнути, брехну́ти, дзя́вкнути, ця́вкнути, ря́вкнути, зали́тися. Північ, все село дрімає, Гавкають де-де собаки (І. Франко); Собака почув щось недобре. Він підняв угору морду і двічі гавкнув (О. Довженко); За високим дощаним парканом гавкотів пес (В. Речмедін); Десь далеко, ніби на могилках, коло тих чорних куп, бреше на місяць лисиця (Г. Косинка); Собака, видно, брехнув на місяць і замовк (М. Стельмах); Щеня кидається до воріт і, .. мов заведене, починає дзявкати (М. Стельмах); Широко розставивши клишоногі передні і осівши на задні лапки, цуценя, заграючи з дівчинкою, лінькувато, але гучно дзявкотіло (В. Козаченко); Собачка не давався до рук, ховався десь.. і гавкав, дзяволив, скавучав (П. Загребельний); Цуценя попереду десь цявкнуло біля хвіртки (П. Панч); Докучай [собака] зиркає у ваш бік, бачить, що нічого нема, рявкнув суворим басом і летить далі (Остап Вишня); Біжу на подвір’я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки (М. Коцюбинський); Сполохані пси валували і рвалися з припон (Ю. Смолич); Пси аж заливаються, аж землю рвуть під ногами (І. Франко); Гурмою біжать [пси] довкола візка; деякі уїдають на конячку (І. Франко).

ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИ́ТИ], ОШУКА́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм., ОБМАНИ́ТИрозм.,ПІДМАНУ́ТИрозм.,ПІДМАНИ́ТИрозм.,НАДУРИ́ТИрозм.,ПРОВЕСТИ́розм.,ОБВЕСТИ́розм.,ОБІЙТИ́розм.,ОБМОТА́ТИрозм.,ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИ]розм., ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́]розм., ОБПЛУ́ТАТИ[ОПЛУ́ТАТИ]розм.,ОБМОРО́ЧИТИрозм.,ЗАМОРО́ЧИТИрозм.,ОБСКАКА́ТИрозм.,КУПИ́ТИрозм.,ОМАНИ́ТИрідше,ОСТУПА́ЧИТИрозм. рідше, ЗМИ́ЛИТИрозм. рідше,ОБТУМАНИТИ[ОТУМА́НИТИ]діал. - Недок.: обма́нювати, обду́рювати[оду́рювати], дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обпліта́ти[опліта́ти], обплу́тувати[оплу́тувати], моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); - ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (О. Кобилянська); - Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, - з жалем промовив Михайло. - Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); - Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс [Іван] та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); - Я зо всього викручусь,іще й їх оступачу, - он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). - Пор. бреха́ти.