брат 1

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний брат брати́
родовий брата́ браті́в
давальний брато́ві, брату́ брата́м
знахідний брата́ браті́в
орудний брато́м брата́ми
місцевий на/у брато́ві, браті́ на/у брата́х
кличний бра́те брати́

Словник синонімів

ДРУГ (людина, зв’язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТрозм.,ДРУЗЯ́КАрозм.; ДРУЖИ́ЩЕрозм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Тдіал. (перев. у боротьбі, боях); ПРИ́ЯТЕЛЬ, ДРУЖО́Крозм.,КУМрозм.,КУМПА́Ндіал. (людина, з якою склалися добрі, але не надто близькі стосунки). Можна вибрать друга і по духу брата. Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко); Всі - вірні друзяки, що тайни не зрадять, Бо всі тут немов побратими (А. Кримський); - Давай, мабуть, лягати спати, дружище! А то мені треба вставати рано (А. Головко); Елдар сидів, зацьковано позираючи то на Тимка, то на двох босяків під грубкою. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, якзахистити його (Григорій Тютюнник); Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Словник Б. Грінченка); Для приятеля нового не цурайся старого (прислів’я); - А в мене є дружок. Теж вірші пише... - Дружок чи друг? - Друг! - гаряче ствердив Марат. - Справжній друг (С. Журахович); - Гей, куме! - гукає Хома до Романа Блаженка. - Ходіть-но до мене персиків їсти (О. Гончар); [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік, а він ту з кумпаном (І. Франко). - Пор. 1. по́друга, 1. това́риш.
ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТуроч., поет.,КОМПАТРІО́Тзаст. (щодо країни). Розмова полилася тихо та сумирно, як то водиться між хорошими земляками, а ще особливо полтавчанами (Григорій Тютюнник); Бачила тут одного нашого краянина і чула від нього цікаві для всіх нас вісті (Леся Українка); Білосніжно сяяв [корабель Дорошенка] під пальмами таких островів, де раніш нога його співвітчизників не ступала (О. Гончар); Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка).
СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв’язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИКкнижн., СПОБО́РНИКкнижн.Бойові соратники; [Руфін:] Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); - А тепер, побратими мої милі, - сказав Андрусь, - розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького - Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). - Пор. 1. сою́зник, спі́льник.
ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИКрозм., ЧЕ́РЧИК[ЧИ́РЧИК]розм., КАПТУ́РНИКрозм., ЗАКО́ННИКзаст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬзаст., ЧОРНОРИ́ЗНИКзаст., ЧОРНОРЯ́СНИКзаст.; БРАТ (член релігійного братства); ЗАТВО́РНИК[ЗАТВІ́РНИК] (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); СХИ́МНИК (той, хто прийняв схиму - найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві). Павло Гречаний про місяць нічого не второпав, а затямив так, що чернець - то звичайнісінький собі монах, який, як тільки появиться в Троянівці, то й настане кінець світу (Григорій Тютюнник); Маркерій мовчав, через плече з ненавистю поглядаючи на зжовклого занудливого ченчика (П. Загребельний); Ой ти сестро, здорова будь, а я іду в Божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати (П. Чубинський); - Його дочка не вмерла, і старий проказував свої останні мислі тихому каптурникові, домініканцеві (О. Ільченко); Десь там у кляшторі За часу їдного Сповідав законник Панка молодого (С. Руданський); Капридінос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців (І. Нечуй-Левицький); - Що ж, може, тебе у ченці постригти? - спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрка. - Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Н. Рибак); Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай - і, послухаєш, кожен з "братів" злодій і розбійник (М. Коцюбинський); Батечки, скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених і багатих вельмож з повними жменями золота й самоцвітів (П. Козланюк); В чорному, з білими хрестами, пройшов через цвинтар схимник, закритий до очей каптуром (П. Кочура).

Словник фразеологізмів

ні (ані́) сват ні (ані́) брат. Зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник).

ваш брат. Ти, ви і подібні до тебе, до вас. — Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах [університетах], — каже мати,— ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає… (Панас Мирний); — Що ж це за перелітні птахи такі? — спитав Микола ..— Та з вашого ж брата, з фабзавучників (Д. Ткач).

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

[і] чо́́ртові не брат. Дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін. Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський).

ї́́хній брат. Вони і подібні до них. [2-а жінка:] А нащо вона [одежа] йому? За Дніпро передасться — там ляхи багато набрали для їхнього брата (Панас Мирний).

ме́́нший брат (ме́́нші брати́́). 1. перев. мн. Усі живі істоти по відношенню до людини. Сучасне суспільство взяло на себе відповідальність про захист наших менших братів (З журналу).

2. ірон. Український народ та інші народи колишнього Радянського Союзу по відношенню до росіянина. Здобувши незалежність, українці врешті позбулися нав’язаного нам менталітету менших братів (З журналу).

ме́́нший брат (ме́́нші брати́́). 1. перев. мн. Усі живі істоти по відношенню до людини. Сучасне суспільство взяло на себе відповідальність про захист наших менших братів (З журналу).

2. ірон. Український народ та інші народи колишнього Радянського Союзу по відношенню до росіянина. Здобувши незалежність, українці врешті позбулися нав’язаного нам менталітету менших братів (З журналу).

на бра́́та. Для кожного, кожному. Чи обійдемось з одежею? На брата — ковдра, дощовик, куртка, решта на собі. Досить! (Ю. Смолич); Не багато вийшло на брата, а по півлітра спожили (В. Міняйло).

наш брат. Ми; такий, як ми; подібний до нас. — Перевіряй себе кожної години .. Самоконтроль, Антоне, підстьобує нашого брата (А. Хорунжий); Подивився [дід] на Трохима, похитав головою й сказав: — От так наш брат погибає (В. Винниченко).

ні (ані́) сват ні (ані́) брат. Зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник).

само́́му чо́́рту брат [і сват]. Дуже грізний, підступний, жорстокий. — Сидить там .. клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович).

само́́му чо́́рту брат [і сват]. Дуже грізний, підступний, жорстокий. — Сидить там .. клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович).

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

свій брат. Людина, однакова за становищем, світоглядом і т. ін.; однодумець. — Та се не Січ: тут тобі гетьман не свій брат! (П. Куліш); Перше “карав” [Чіпка] тільки пана та єврея, а то вже став “одбирати своє” й у свого брата, заможного козака (Панас Мирний).

ста́́рший брат. 1. перев. мн. Людина по відношенню до всього живого на землі; протил. ме́́нші брати. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого — людини (В. Винниченко).

2. ірон. Російський народ по відношенню до українського народу та інших народів колишнього Радянського Союзу. Справді, про імперіалістичну політику царської Росії донедавна говорилося дуже мало. І обережно. Передусім, щоб не образити “старшого брата” (З газети); “Вкусити” росіянина .. особливо ревно стараються ті, хто ще вчора буквально захлинався, славлячи “старшого брата” (Б. Олійник); [Вигадане] стимулює інші міфологеми типу “старший брат” чи “колиска братніх народів”, з якої вивалилося троє близнюків, з-поміж них один чомусь дуже старший, і якраз той, що з’явився на світ не перший (Л. Костенко);

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

[і] чо́́ртові не брат. Дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін. Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський).

як брат з сестро́́ю, зі сл. жи́́ти, звікува́́ти і под. Дуже дружно, у злагоді. Як брат із сестрою жили собі (П. Козланюк); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста,— просив їжак.— Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (І. Франко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний брат брати́
родовий брата́ браті́в
давальний брато́ві, брату́ брата́м
знахідний брата́ браті́в
орудний брато́м брата́ми
місцевий на/у брато́ві, браті́ на/у брата́х
кличний бра́те брати́

Словник синонімів

ДРУГ (людина, зв’язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТрозм.,ДРУЗЯ́КАрозм.; ДРУЖИ́ЩЕрозм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Тдіал. (перев. у боротьбі, боях); ПРИ́ЯТЕЛЬ, ДРУЖО́Крозм.,КУМрозм.,КУМПА́Ндіал. (людина, з якою склалися добрі, але не надто близькі стосунки). Можна вибрать друга і по духу брата. Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко); Всі - вірні друзяки, що тайни не зрадять, Бо всі тут немов побратими (А. Кримський); - Давай, мабуть, лягати спати, дружище! А то мені треба вставати рано (А. Головко); Елдар сидів, зацьковано позираючи то на Тимка, то на двох босяків під грубкою. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, якзахистити його (Григорій Тютюнник); Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Словник Б. Грінченка); Для приятеля нового не цурайся старого (прислів’я); - А в мене є дружок. Теж вірші пише... - Дружок чи друг? - Друг! - гаряче ствердив Марат. - Справжній друг (С. Журахович); - Гей, куме! - гукає Хома до Романа Блаженка. - Ходіть-но до мене персиків їсти (О. Гончар); [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік, а він ту з кумпаном (І. Франко). - Пор. 1. по́друга, 1. това́риш.
ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТуроч., поет.,КОМПАТРІО́Тзаст. (щодо країни). Розмова полилася тихо та сумирно, як то водиться між хорошими земляками, а ще особливо полтавчанами (Григорій Тютюнник); Бачила тут одного нашого краянина і чула від нього цікаві для всіх нас вісті (Леся Українка); Білосніжно сяяв [корабель Дорошенка] під пальмами таких островів, де раніш нога його співвітчизників не ступала (О. Гончар); Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка).
СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв’язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИКкнижн., СПОБО́РНИКкнижн.Бойові соратники; [Руфін:] Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); - А тепер, побратими мої милі, - сказав Андрусь, - розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького - Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). - Пор. 1. сою́зник, спі́льник.
ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИКрозм., ЧЕ́РЧИК[ЧИ́РЧИК]розм., КАПТУ́РНИКрозм., ЗАКО́ННИКзаст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬзаст., ЧОРНОРИ́ЗНИКзаст., ЧОРНОРЯ́СНИКзаст.; БРАТ (член релігійного братства); ЗАТВО́РНИК[ЗАТВІ́РНИК] (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); СХИ́МНИК (той, хто прийняв схиму - найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві). Павло Гречаний про місяць нічого не второпав, а затямив так, що чернець - то звичайнісінький собі монах, який, як тільки появиться в Троянівці, то й настане кінець світу (Григорій Тютюнник); Маркерій мовчав, через плече з ненавистю поглядаючи на зжовклого занудливого ченчика (П. Загребельний); Ой ти сестро, здорова будь, а я іду в Божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати (П. Чубинський); - Його дочка не вмерла, і старий проказував свої останні мислі тихому каптурникові, домініканцеві (О. Ільченко); Десь там у кляшторі За часу їдного Сповідав законник Панка молодого (С. Руданський); Капридінос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців (І. Нечуй-Левицький); - Що ж, може, тебе у ченці постригти? - спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрка. - Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Н. Рибак); Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай - і, послухаєш, кожен з "братів" злодій і розбійник (М. Коцюбинський); Батечки, скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених і багатих вельмож з повними жменями золота й самоцвітів (П. Козланюк); В чорному, з білими хрестами, пройшов через цвинтар схимник, закритий до очей каптуром (П. Кочура).

Словник фразеологізмів

ні (ані́) сват ні (ані́) брат. Зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник).

ваш брат. Ти, ви і подібні до тебе, до вас. — Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах [університетах], — каже мати,— ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає… (Панас Мирний); — Що ж це за перелітні птахи такі? — спитав Микола ..— Та з вашого ж брата, з фабзавучників (Д. Ткач).

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

[і] чо́́ртові не брат. Дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін. Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський).

ї́́хній брат. Вони і подібні до них. [2-а жінка:] А нащо вона [одежа] йому? За Дніпро передасться — там ляхи багато набрали для їхнього брата (Панас Мирний).

ме́́нший брат (ме́́нші брати́́). 1. перев. мн. Усі живі істоти по відношенню до людини. Сучасне суспільство взяло на себе відповідальність про захист наших менших братів (З журналу).

2. ірон. Український народ та інші народи колишнього Радянського Союзу по відношенню до росіянина. Здобувши незалежність, українці врешті позбулися нав’язаного нам менталітету менших братів (З журналу).

ме́́нший брат (ме́́нші брати́́). 1. перев. мн. Усі живі істоти по відношенню до людини. Сучасне суспільство взяло на себе відповідальність про захист наших менших братів (З журналу).

2. ірон. Український народ та інші народи колишнього Радянського Союзу по відношенню до росіянина. Здобувши незалежність, українці врешті позбулися нав’язаного нам менталітету менших братів (З журналу).

на бра́́та. Для кожного, кожному. Чи обійдемось з одежею? На брата — ковдра, дощовик, куртка, решта на собі. Досить! (Ю. Смолич); Не багато вийшло на брата, а по півлітра спожили (В. Міняйло).

наш брат. Ми; такий, як ми; подібний до нас. — Перевіряй себе кожної години .. Самоконтроль, Антоне, підстьобує нашого брата (А. Хорунжий); Подивився [дід] на Трохима, похитав головою й сказав: — От так наш брат погибає (В. Винниченко).

ні (ані́) сват ні (ані́) брат. Зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник).

само́́му чо́́рту брат [і сват]. Дуже грізний, підступний, жорстокий. — Сидить там .. клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович).

само́́му чо́́рту брат [і сват]. Дуже грізний, підступний, жорстокий. — Сидить там .. клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович).

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

свій брат. Людина, однакова за становищем, світоглядом і т. ін.; однодумець. — Та се не Січ: тут тобі гетьман не свій брат! (П. Куліш); Перше “карав” [Чіпка] тільки пана та єврея, а то вже став “одбирати своє” й у свого брата, заможного козака (Панас Мирний).

ста́́рший брат. 1. перев. мн. Людина по відношенню до всього живого на землі; протил. ме́́нші брати. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого — людини (В. Винниченко).

2. ірон. Російський народ по відношенню до українського народу та інших народів колишнього Радянського Союзу. Справді, про імперіалістичну політику царської Росії донедавна говорилося дуже мало. І обережно. Передусім, щоб не образити “старшого брата” (З газети); “Вкусити” росіянина .. особливо ревно стараються ті, хто ще вчора буквально захлинався, славлячи “старшого брата” (Б. Олійник); [Вигадане] стимулює інші міфологеми типу “старший брат” чи “колиска братніх народів”, з якої вивалилося троє близнюків, з-поміж них один чомусь дуже старший, і якраз той, що з’явився на світ не перший (Л. Костенко);

[сам (і)] чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

[і] чо́́ртові не брат. Дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін. Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський).

як брат з сестро́́ю, зі сл. жи́́ти, звікува́́ти і под. Дуже дружно, у злагоді. Як брат із сестрою жили собі (П. Козланюк); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста,— просив їжак.— Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (І. Франко).