-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний боя́рин боя́ри
родовий боя́рина боя́р
давальний боя́ринові, боя́рину боя́рам
знахідний боя́рина боя́р
орудний боя́рином боя́рами
місцевий на/у боя́ринові, боя́рині на/у боя́рах
кличний боя́рине боя́ри

Словник синонімів

БОЯ́РИН (товариш жениха під час традиційного весільного обряду в Україні), ДРУ́ЖБА. Перед вечором прийшов молодий з боярами, свашками та світилками (І. Нечуй-Левицький); У суботу рано Марія з дружками, а я з дружбами.. обійшли і своїх, і вижинівських, запросили на весілля (І. Муратов).