бочитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | бочи́тися, бочи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бочі́мося, бочі́мось, бочі́мся | |
| 2 особа | бочи́ся, бочи́сь | бочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бочи́тимуся, бочи́тимусь | бочи́тимемося, бочи́тимемось, бочи́тимемся |
| 2 особа | бочи́тимешся | бочи́тиметеся, бочи́тиметесь |
| 3 особа | бочи́тиметься | бочи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бочу́ся, бочу́сь | бочимо́ся, бочимо́сь, бочи́мся |
| 2 особа | бочи́шся | бочите́ся, бочите́сь |
| 3 особа | бочи́ться | боча́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бочачи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | бочи́вся, бочи́всь | бочи́лися, бочи́лись |
| жін. р. | бочи́лася, бочи́лась | |
| сер. р. | бочи́лося, бочи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бочи́вшись | ||