божевільний 2
-1-
прикметник
(психічно хворий; нерозсудливий; який є ознакою божевілля)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | божеві́льний | божеві́льна | божеві́льне | божеві́льні |
родовий | божеві́льного | божеві́льної | божеві́льного | божеві́льних |
давальний | божеві́льному | божеві́льній | божеві́льному | божеві́льним |
знахідний | божеві́льний, божеві́льного | божеві́льну | божеві́льне | божеві́льні, божеві́льних |
орудний | божеві́льним | божеві́льною | божеві́льним | божеві́льними |
місцевий | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льній | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льних |
Словник синонімів
Словник фразеологізмів
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(психічнохвора людина)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | божеві́льний | божеві́льна | божеві́льне | божеві́льні |
родовий | божеві́льного | божеві́льної | божеві́льного | божеві́льних |
давальний | божеві́льному | божеві́льній | божеві́льному | божеві́льним |
знахідний | божеві́льний, божеві́льного | божеві́льну | божеві́льне | божеві́льні, божеві́льних |
орудний | божеві́льним | божеві́льною | божеві́льним | божеві́льними |
місцевий | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льній | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льних |
Словник синонімів
Словник фразеологізмів
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | божеві́льний | божеві́льні |
родовий | божеві́льного | божеві́льних |
давальний | божеві́льному | божеві́льним |
знахідний | божеві́льного | божеві́льних |
орудний | божеві́льним | божеві́льними |
місцевий | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льних |
кличний | божеві́льний | божеві́льні |