-1-
прикметник
(психічно хворий; нерозсудливий; який є ознакою божевілля)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний божеві́льний божеві́льна божеві́льне божеві́льні
родовий божеві́льного божеві́льної божеві́льного божеві́льних
давальний божеві́льному божеві́льній божеві́льному божеві́льним
знахідний божеві́льний, божеві́льного божеві́льну божеві́льне божеві́льні, божеві́льних
орудний божеві́льним божеві́льною божеві́льним божеві́льними
місцевий на/у божеві́льному, божеві́льнім на/у божеві́льній на/у божеві́льному, божеві́льнім на/у божеві́льних

Словник синонімів

БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙрозм., СТЕ́РЯНИЙрозм., ЗДУРІ́ЛИЙпідсил.розм., ОДУРІ́ЛИЙпідсил. розм.Я йшов стривожений, безтямний, німий (І. Франко); І, не боячись уже ні стрілянини, ні бомб, нестямна мати біжить берегом річки з дівчинкою на руках (А. Шиян); На Христю - як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); Вона стояла край села, назви якого навіть не знала, розгублена, знетямлена, приголомшена безвихіддю (С. Голованівський); Татарин видер немовля з рук стеряної матері і, широко розмахнувшись, розбив йому голову об ріг цегляної пічки (З. Тулуб); Забава сміялася заливчасто й знущально. "Сліпий був, княже. Засліплений і здурілий" (П. Загребельний). - Пор. 1. божеві́льний, 1. несамови́тий, очмані́лий.
БЕЗТЯ́МНИЙ (про зовнішній вигляд, рухи, очі і т. ін. - який виявляє ознаки безтямності), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙрозм., БЕЗУ́МНИЙпідсил., БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,ЗДУРІ́ЛИЙпідсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙпідсил. розм.Розчиняє Мар’яна двері, переступає через поріг, дивиться на всіх безтямним поглядом (А. Шиян); Нестямні очі його дивилися божевіллям (О. Довженко); Нараз смертельний переляк обхопив його, він кинувся до виходу і впав.. з безпам’ятним криком (І. Франко); Шторре слухняно сів. Погляд його став безумним (В. Собко); Прибіг старий, схопив вила, наставив їх у небо, очі божевільними стали (Григорій Тютюнник); Всі жінки посхоплювалися з лав, гляділи на Марту здурілими очима, стояли, як з дуба витесані (В. Стефаник). - Пор. 2. безглу́здий, 2. несамови́тий.
БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,МАЯЧНИ́Йпідсил.,МАЯЧЛИ́ВИЙпідсил. рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.А я теж мучився, дивлячись на нього. Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці (Г. Хоткевич); Але не для чаю й печива збирається вже третій вечір молодь, не для пустих розмов чи гульбища безрозсудного (П. Колесник); - Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (М. Стельмах); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич); Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в’яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Панас Мирний). - Пор. 1. безглу́здий.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙрідше,ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙрідше,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.,НАВІСНИ́Йпідсил. розм.,ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил. розм.,СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,БІСНУВА́ТИЙзаст.,ЮРОДИ́ВИЙрозм.,ПОМІ́ШАНИЙрідко.Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); - Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого - причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); - Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п’яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? - думаю. - Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); - Добре, - сказав старий, - я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). - Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.

Словник фразеологізмів

як божеві́́льний, зі сл. бі́́гти, крича́́ти і т. ін. Дуже сильно, нестримно, швидко і т. ін. Раптом в цю тишу ввірвалось щось дике і щось безглузде. Як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом (М. Коцюбинський).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(психічнохвора людина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний божеві́льний божеві́льна божеві́льне божеві́льні
родовий божеві́льного божеві́льної божеві́льного божеві́льних
давальний божеві́льному божеві́льній божеві́льному божеві́льним
знахідний божеві́льний, божеві́льного божеві́льну божеві́льне божеві́льні, божеві́льних
орудний божеві́льним божеві́льною божеві́льним божеві́льними
місцевий на/у божеві́льному, божеві́льнім на/у божеві́льній на/у божеві́льному, божеві́льнім на/у божеві́льних

Словник синонімів

БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙрозм., СТЕ́РЯНИЙрозм., ЗДУРІ́ЛИЙпідсил.розм., ОДУРІ́ЛИЙпідсил. розм.Я йшов стривожений, безтямний, німий (І. Франко); І, не боячись уже ні стрілянини, ні бомб, нестямна мати біжить берегом річки з дівчинкою на руках (А. Шиян); На Христю - як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); Вона стояла край села, назви якого навіть не знала, розгублена, знетямлена, приголомшена безвихіддю (С. Голованівський); Татарин видер немовля з рук стеряної матері і, широко розмахнувшись, розбив йому голову об ріг цегляної пічки (З. Тулуб); Забава сміялася заливчасто й знущально. "Сліпий був, княже. Засліплений і здурілий" (П. Загребельний). - Пор. 1. божеві́льний, 1. несамови́тий, очмані́лий.
БЕЗТЯ́МНИЙ (про зовнішній вигляд, рухи, очі і т. ін. - який виявляє ознаки безтямності), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙрозм., БЕЗУ́МНИЙпідсил., БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,ЗДУРІ́ЛИЙпідсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙпідсил. розм.Розчиняє Мар’яна двері, переступає через поріг, дивиться на всіх безтямним поглядом (А. Шиян); Нестямні очі його дивилися божевіллям (О. Довженко); Нараз смертельний переляк обхопив його, він кинувся до виходу і впав.. з безпам’ятним криком (І. Франко); Шторре слухняно сів. Погляд його став безумним (В. Собко); Прибіг старий, схопив вила, наставив їх у небо, очі божевільними стали (Григорій Тютюнник); Всі жінки посхоплювалися з лав, гляділи на Марту здурілими очима, стояли, як з дуба витесані (В. Стефаник). - Пор. 2. безглу́здий, 2. несамови́тий.
БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙпідсил.,МАЯЧНИ́Йпідсил.,МАЯЧЛИ́ВИЙпідсил. рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.А я теж мучився, дивлячись на нього. Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці (Г. Хоткевич); Але не для чаю й печива збирається вже третій вечір молодь, не для пустих розмов чи гульбища безрозсудного (П. Колесник); - Софочка пише, що її жених подав до Академії наук божевільний план: добратися до землі Банета на шлюпках. Це ж самогубство (М. Стельмах); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич); Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в’яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Панас Мирний). - Пор. 1. безглу́здий.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙрідше,ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙрідше,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.,НАВІСНИ́Йпідсил. розм.,ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил. розм.,СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,БІСНУВА́ТИЙзаст.,ЮРОДИ́ВИЙрозм.,ПОМІ́ШАНИЙрідко.Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); - Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого - причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); - Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п’яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? - думаю. - Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); - Добре, - сказав старий, - я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). - Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.

Словник фразеологізмів

як божеві́́льний, зі сл. бі́́гти, крича́́ти і т. ін. Дуже сильно, нестримно, швидко і т. ін. Раптом в цю тишу ввірвалось щось дике і щось безглузде. Як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний божеві́льний божеві́льні
родовий божеві́льного божеві́льних
давальний божеві́льному божеві́льним
знахідний божеві́льного божеві́льних
орудний божеві́льним божеві́льними
місцевий на/у божеві́льному, божеві́льнім на/у божеві́льних
кличний божеві́льний божеві́льні

Словник синонімів

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙу знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙрідше,ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙрідше,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,ПСИХІ́ЧНИЙрозм.,ПСИХОПА́Трозм.,ПСИХрозм.,ШИЗОФРЕ́НІКрозм.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.,СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,БІСНУВА́ТИЙзаст.,ОДЕРЖИ́МИЙзаст.,ЮРОДИ́ВИЙрозм.,ВАРІЯ́Тдіал.,ПОМІ́ШАНИЙрідко. [Старший лікар:] Тут лікарня, і всіх божевільних моїх надзвичайно дратує цей брязкіт кайданний (О. Левада); [Оврамія:] На обитель святу хоче здійняти безумний руку свою (І. Микитенко); Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Л. Дмитерко); [Маруся (до божевільного):] Причинний, ще нещасніший, ніж я, Але не дуже, бо сама я хутко Зроблюся божевільна, як і ти (В. Самійленко); Це [фашисти] також і не зграя психопатів, що втекла з притулку для психічно хворих і накоїла лиха поміж людей (Ю. Смолич); - Якщо вона не шизофренічка, то просто - псих! (О. Донченко); Хочеш зробити з мене шизофреніка. У мене психіка знаєш яка? Бетон, граніт, надтверді матеріали (П. Загребельний); Просить [Явдоха]: "Ваше благородіє, господа салдатство! будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженого" (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ану, каже, де та скажена? - Се на мене так (Панас Мирний); - Оженився дурний та взяв біснувату, та не знали, що робить - запалили хату, - приказували люди, прочувши за дідове весілля (І. Нечуй-Левицький); На паперті стояло багато калік - жебраків, одержимих, хворих різними недугами (А. Шиян); Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (О. Гончар); Як ви можете так думати про людей? Коли б я вас не вважав за більш-менш розумну людину, я подумав би, що мені все це оповідає варіят (О. Досвітній); А, може, цей суб’єкт з тих помішаних? (І. Ле). - Пор. 1. ду́рень, 1. ідіо́т.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙу знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬрозм.,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,ПСИХІ́ЧНИЙрозм.,ПСИХОПА́Трозм.,ПСИХрозм.,ШИЗОФРЕ́НІКрозм.,БІСНУВА́ТИЙпідсил., НАВІ́ЖЕНИЙпідсил., НАВІСНИ́Йпідсил., ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил., СКАЖЕ́НИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЦАПЛЕ́НИЙпідсил., рідше,БОЖЕВІ́ЛЕЦЬрідко,ПОМІ́ШАНИЙрідко,ОЧМАНА́[ЧМАНА́]підсил. рідко,ВАРІЯ́Тдіал. - Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає [Тірца] арфу далеко в Іордан). [Співець:] Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з’явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); - Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! - Шаленець, хлопчисько... - ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" - говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок - ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); - Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); - Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! - говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); - Я не піду, мамо, - говорила дівчина, - я його не люблю. - Навісна! - скрикнула стара. - Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); - Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. - Скажена! - Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); - Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... - Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). - Пор. 1. ду́рень.
ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯрозм.,ТУПА́Крозм.,НЕДОТЕ́ПАрозм.,НЕТЯ́МАрозм.,НЕДО́У́МОКрозм.,НЕДО́У́Мрозм.рідше,ДУРИ́ЛОрозм.,ДУ́РНИКрозм.,ДУРНИ́ЛОрозм.,ТУМА́Нрозм.,КЕПрозм.,ТОВКА́Чрозм.,ПРОСТОРІ́КАрозм.,ЙО́ЛОПлайл.,БЕ́ВЗЕНЬлайл.,БЕВЗЬлайл.,ІДІО́Тлайл.,КРЕТИ́Нлайл.,БО́ВДУРлайл.,БЛА́ЗЕНЬлайл.,БЛАЗНЮ́Клайл.,БОВВА́Нлайл.,ДО́ВБНЯлайл.,ДОВБЕ́ШКАлайл.,ДОВБЕ́ХАлайл.,НА́ДОЛО́БЕНЬлайл.,ДУНДУ́Клайл.,БАРА́Нлайл.,ОСЕ́Ллайл.,ШЕЛЕ́ПАлайл.,ГЕВА́Лдіал.,ДУРАНДА́Сдіал.,ДУРБА́Ндіал.,ДУРБА́Сдіал.,ДУРБИ́ЛОдіал.,ШТУРПА́Кдіал.,ЛЕГЕЙДА́діал. - Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот (Ірина Вільде); Невже він такий недотепа, тупиця, щоб вистоювати годинами в той час, коли інші працюють (І. Цюпа). - Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб); Нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький); - У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура); Мудрому наш вік ціни не знає, А всі плоди його недоум пожинає (В. Мисик); - І що ти в голову собі забрав, куди ти мостишся, куди ти лізеш, дурило! (С. Васильченко); Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); - Облиш, бо кину! - аж задрижав Михайлик. - Дурнило! - стиха простогнала Рокса (О. Ільченко); "Певно, інші розумніші від мене. Їм вистачить раз прочитати та й уміють. А я йолоп і туман" (Лесь Мартович); Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів’я); - Та й дурень ти який, як бачу! - На те мені він відказав, - як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар (Панас Мирний); - Сова має нам царювати? .. Оте головате опудало, ота криводзьоба просторіка (І. Франко); - Бевзні! нікчемники!.. Пеньки головаті! -закричить на остатку Мирон (Панас Мирний); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним..- Він був мов кремінь - І перемагав (М. Рильський); Трударів, які насмілювалися критикувати начальство, Андрощук вважав бовдурами (М. Рудь); [Явдоха:] Геть, .. блазнюки, знов чортяка вас понаносила! .. (М. Кропивницький); - З університету вигнали, так він тепер хлопців туманить. - Мовчи, довбня (Григорій Тютюнник); - Ти б тільки подумала собі, порожня довбешко (В. Козаченко); - Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить ... (Я. Кочура); На просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук (І. Котляревський); [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка); Осел ти і більше нічого. Дурень останній (М. Коцюбинський); [Омелько:] Та тут ще лист від панича. [Мартин:] Чого ж ти мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий); - Ану, гевали, з дороги. Тільки й знаєте зуби скалити та прізвиська давати (Ю. Збанацький); Старий дурандас і собі ув’язався за молодими та одчайдушними (Ю. Смолич); [Мефістофель:] Це що за збан? [Мавпій:] Який ти дурбан! Та це ж казан (переклад М. Лукаша); [Генерал:] Дурбас! Двох слів затямити не можеш! (Я. Мамонтов); Ананію на мить навіть шкода зробилося цього старого дурбила (Ю. Яновський); - Хомутовников - страхіття якесь! Просто опудало, штурпак, і більше нічого! (Олена Пчілка); - Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (І. Франко). - Пор. 2. божеві́льний, 3. божеві́льний.
ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙрозм.,ПУСТОГОЛО́ВИЙрозм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙрозм., ТУПОГОЛО́ВИЙрозм., ДУБОГОЛО́ВИЙрозм., БЕЗГОЛО́ВИЙрозм., БЕЗМО́ЗКИЙрозм., ДУРНОЛО́БИЙрозм., ПУСТОЛО́БИЙрозм., ТВЕРДОЛО́БИЙрозм., ТУПОЛО́БИЙрозм., МІДНОЛО́БИЙрозм.,НЕСПО́ВНА́ РО́ЗУМУрозм., КРУ́ЧЕНИЙзневажл., ТУПОРИ́ЛИЙзневажл.,ДУРНОВЕ́РХИЙзневажл.,ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙвульг.,ПРИШЕЛЕ́ПКУВАТИЙвульг.,ПРИТЕЛЕ́ПКУВАТИЙвульг.,МАКОЦВІ́ТНИЙдіал.;ДУРНУВА́ТИЙрозм., ПРИДУ́РКУВАТИЙ розм., НЕДОУ́МКУВАТИЙрозм., ДУБУВА́ТИЙрозм., ТУМАНУВА́ТИЙрозм., БЛАГУВА́ТИЙрозм., ГЛУПУВА́ТИЙрозм.рідше (також - який виражає деяку розумову обмеженість, тупість). Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний (казка); Ви бачите, які ми були по-дитячому нерозумні (Ю. Яновський); Татарченко просто нерозвинений, відсталий йолоп(О. Донченко); Як часом каже [Миша] про кого, що недотепний, дурнуватий, то каже, що "він математики ні в зуб не знає" (Леся Українка); Він зрозумів, що далі не стерпить, штурхне цього набурмосеного тупого солдафона (М. Чабанівський); Він був собі чоловік досить заможний, але прибитий панщиною, невчений і зроду-таки трохи тупоумний (І. Франко); - Стривайте, дурноголові! - кричав сотник.. - Що то ви стрибаєте в прірву? (М. Старицький); [Стасенко:] Я просто уважаю його за теє, що він єсть: за нікчемне дрантя пустоголове, і більш нічого (Олена Пчілка); - Ваш винахід проб’є тім’я тупоголовим Євгановим (О. Донченко); - Як прийдеш від якого-небудь дубоголового купецького балбеса, так .. ваш [син] здається прямо Спінозою (Г. Хоткевич); Чого їм тра від неї, нерозумної дівчини? Так, так, дурної та безголової, необачної дурепи (О. Ільченко); Хоч ти й освічена особа, Але, по суті, - твердолоба (І. Муратов); Цей туполобий страж спокійно може собі дозволити читати проповіді й напоумляти професорів, поетів, художників (Вас. Шевчук); - Я не хочу вас образити.., але хтось з нас двох напевне несповна розуму (В. Собко); [Перший старий ткач:] От кручені! Де тут глузд? де тут розум? Се ж чорт зна до чого дійде (переклад Лесі Українки); Казала [Параска:] скажи батькові, щоб за життя поділив нас - не схотів?.. Бо дурний, бо безмозкий! (Панас Мирний); А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам (Т. Шевченко); - Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе (С. Васильченко); - І не слухайте його, пришелепуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! (М. Стельмах); Ох і дурна ж я, пришелепкувата, .. ну куди ж я біжу (Є. Гуцало); Ой густий очерет да й макухуватий. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий? (пісня); - І ти її, Гордію, отаку макоцвітну, тримаєш коло себе? (Д. Бедзик); Гарний хлопець на виду, та придуркуватий (приказка); Недоумкуватий парубок той Яків, порішили дівчата (К. Гордієнко); Батальйоном командує майор Мєшков, людина надзвичайно обмежена і дубувата (З. Тулуб); Він.. штуркав підпасича, трохи тумануватого хлопчика (І. Франко); Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський); Оженився дурний, та взяв глупувату; та не знали, що робити - запалили хату (пісня). - Пор. 1. божеві́льний, 2. обме́жений.
ІДІО́Т (розумово недорозвинена людина), КРЕТИ́Н, НЕДО́УМОКрозм.,ДЕБІ́Лрідше.- Мене з військової служби списали за ідіотство, і особлива комісія офіціально визнала ідіотом (переклад С. Масляка); - У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура). - Пор. 2. божеві́льний.